Новоград-Волинська         місь­­ка централізована бібліотечна система­­­­
Е-урядування

Бібліотека – міст до е-урядування

Мережа Пунктів доступу громадян (ПДГ) започаткована Українською бібліотечною асоціацією у червні 2009 року в рамках ґранту

Програми сприяння Парламенту України ІІ (ПСП ІІ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID);

Мережі ПДГ координується УБА у партнерстві з ПСП II.

    Пункти Доступу Громадян – це інформаційні Центри, відкриті у бібліотеках України, де громадяни мають можливість отримати інформацію органів державної влади та дізнатись, яким чином можна долучитись та впливати на законодавчий процес, підвищення якості інформації та її презентації, а також формувати у користувачів навики роботи з мережевими ресурсами державних органів влади та управління.

Президент України

http://www.president.gov.ua

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА УКРАЇНИ

Верховна рада України

http://zakon4.rada.gov.ua/laws

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

         http://www.ombudsman.gov.ua

Законодавство України

http://www.ombudsman.gov.ua

ВИКОНАВЧА ВЛАДА УКРАЇНИ

Кабінет міністрів України

           http://www.kmu.gov.ua/control/

Центральні органи виконавчої влади

        http://nc.gov.ua/menu/link/central_authorities/

Міністерство соціальної політики України

      http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/uk/index

Державна служба зайнятості України

               http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

Міністерство доходів і зборів України

             http://minrd.gov.ua

Заповнення дикларації про майновий стан і доходи

    http://minrd.gov.ua

Реєстр платників ПДВ

                    http://minrd.gov.ua/reestr

Дізнайся більше про свого бізнес-партнера (перевірка інформації про платника податку) Анульовані свідоцтва платників ПДВ       http://minrd.gov.ua/businesspartner

Безкоштовне надання послуг цифрового електронного підпису

                   http://www.acskidd.gov.ua

Міністерство юстиції України

             http://www.minjust.gov.ua

Головне управління юстиції в Херсонській області

   http://just.ks.ua

Державна реєстраційна служба України

           http://drsu.gov.ua

Реєстраційний портал державної реєстраційної служби України

http://rp.irc.gov.ua/home

 Судова влада України

Судова влада України

            http://court.gov.ua

Новоград – Волинський сайт міста

 http://novograd.osp-ua.info

Послуги в системі електронного урядування,які надаються в Центральній міській бібліотеці ім. Ю. Ковальського

 Пошук роботи на єдиному порталі Державної служби зайнятості України «Труд»   trud.gov.ua

Реєстрація в «Реєстрі вкладників заощаджень громадян» на сайті  АТ «Ощадбанк» вкладників Сбербанку колишнього СРСР   www.oschadnybank.com

Публічна кадастрова карта України на Земельному порталі України   map.land.gov.ua

Державна система електронних звернень громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування Форум на сайті Міністерства фінансів України   forum.minfin.gov.ua

Подання скарги або звернення до органу Пенсійного фонду України   portal.pfu.gov.ua

Реєстр  платників ПДВ на сайті Міністерства доходів і зборів України   minrd.gov.ua

Податкова та фінансова звітність платника податків в електронній формі на сайті Міністерства доходів і зборів України   minrd.gov.ua

Перевірка свідоцтва платника єдиного податку на сайті Міністерства доходів і зборів України  minrd.gov.ua

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на сайті Державної  Реєстраційної служби України  irc.gov.ua

Сплата через інтернет комунальних платежів, рахунків за мобільний та міський телефони, інтернет, кабельне телебачення на сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» perekaz.ukrposhta.com

Поштові перекази, платежі та електронні повідомлення через інтернет на сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»  perekaz.ukrposhta.com

Адміністративні послуги (Єдиний державний портал адмінпослуг) poslugi.gov.ua

 

24-й «Форум видавців у Львові»

Найкращі книжки Форуму видавців обрали, з Гран-прі не визначились.

Цього року журі вирішило не присуджувати Гран-прі Форуму видавців. Про це повідомили на урочистому заході, що проходив у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. 

У журі пояснили це тим, що всі книги були представлені на достойному рівні і обрати одну із них було досить складно. 

У номінації від медіа-хабу «Твоє місто» премію отримала книга Філіпа Сендса «Східно-Західна вулиця: Повернення до Львова» («Видавництво Старого Лева»). 

Переможці в номінаціях: 

У номінації Класична українська література перемогла книжка Івана Франка «Мойсей», «Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка» 

У номінації Сучасна українська проза перемогла книжка Сергія Жадана «Інтернат», видавництво «Meridian Czernowitz» 

У номінації Сучасна українська поезія перемогла книжка «Антологія української поезії XX століття: від Тичини до Жадана» (упорядник Іван Малкович), видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 

У номінації Класична зарубіжна література перемогла книжка Мацуо Басьо  «Поезії», видавництво «Веселка») 

У номінації Сучасна зарубіжна література перемогла книжка Хорхе Луїса Борхеса «Книга вигаданих істот», «Видавництво Старого Лева» 

У номінації Місто-Харків перемогла книжка Максима Розенфельда «Фасади. Харків», видавництво «АССА» 

Особливу відзнаку Харківського журі отримує книжка Підлужної Алли «Код Володимира Дахна», видавництво «АВІАЗ». 

У номінації Література для дітей віком від 0 до 9 перемогла книжка Оксани Були «Зубр шукає гніздо», «Видавництво Старого Лева» 

У номінації Література для дітей віком від 10 до 12 перемогла книжка Ульфа Старка «Маленька книжка про любов», «Видавництво Старого Лева»  

У номінації Підліткова література перемогла книжка Яни Подосєльнік «Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів», видавництво «Artbooks» 

У номінації Біографія перемогла книжка Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди», видавництво «Дух і літера» У номінації Історія перемогла книжка Оксани Кісь «Українські жінки у горнилі модернізації», видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» 

У номінації Місто-Київ перемогла книжка Владислава Гриневича «Бабин Яр. Історія і пам’ять», видавництво «Дух і літера» 

Особливу відзнаку Київського журі отримує книжка Тараса Лозинського «Рушники Наддніпрянської України», видавництво «Майстер книг» 

У номінації Український non-fiction перемогла книжка Тимура Ворони «Стартап на мільйон. Як українці заробляють на технологіях», видавництво «Vivat» 

У номінації Перекладений non-fiction перемогла книжка Христі Фріланд «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи», видавництво «Наш формат» 

У номінації Навчальна, довідкова, професійна література перемогла книжка Альберто Каїро «Функціональне мистецтво: вступ до інфографіки та візуалізації», «Видавництво УКУ» 

У номінації Візуальна книга переміг графічний роман Івана Франка, Міхая Тимошенка, Кирила Горішного «Герой поневолі», видавництво «Леополь» 

У номінації Місто-Львів перемогла книжка Катажини Котинської «Львів: перечитування міста», «Видавництво Старого Лева» 

Особливу відзнаку Львівського журі отримує книжка Ярини Винницької «Наречена», видавництво «Terra Incognita».

НАШІ ВИДАННЯ

ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ НОВОГРАД – ВОЛИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 

НОВОГРАД – ВОЛИНСЬКА МІСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА

НОВОГРАД – ВОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА БІБЛІОТЕКА ім. Ю. КОВАЛЬСЬКОГО

 

 РІДНЕ ДОВКІЛЛЯ – ОСНОВА НАШОГО ЗДОРОВ’Я 

 

 

 

 

м. НОВОГРАД – ВОЛИНСЬКИЙ 

2014 

ПЛАН

 проведення Дня бібліографії «Рідне довкілля основа нашого здоров’я» 

 

 Мета: Формувати у читачів відповідальне ставлення до довкілля і бажання брати участь у природоохоронній діяльності; виховувати екологічну культуру, дбайливе ставлення до природи рідного краю; привернути увагу громадськості до вивчення та розв’язання проблем екології. 

1. Вступна бесіда «Екологія і сучасність» 

2. Книжкова виставка «Людина і природа: гармонія чи конфлікт» 

3. Інформаційне досьє «День довкілля в Україні» 

4. Бібліографічний огляд «Екологія: і здоров’я» 

5. Прес – інформація «Глобальні проблеми людства» 

6. Виступ агітбригади волонтерів міського Палацу дітей та молоді«Первоцвіти Житомирщини, занесені в Червону книгу» 

7. Вікторина «Чи знаєте ви флору та фауну?» 

8. Презентація книги «Екологічні проблеми річки Случ та інших водних плес Житомирської області. Туристсько-рекреаційні зони надслучанського краю.» 

9. Рекомендаційний список літератури «Нам з Землею разом жити». 

10. Консультації по пошуку потрібної інформації відповідної тематики в каталогах і картотеках, мережі Інтернет. 

Додаткові теми: 

 • «Земля – наш спільний дім»• «Україна – наш дім, хай чисто буде в нім» 

• «Земля у нас одна і сонце в нас єдине» 

• «За чистоту довкілля і людських душ» 

• «Черпаю сили з рідної землі» 

• «Людина. Екологія. Здоров’я: погляд у майбуття» 

• «Без гарячої любові до природи людина не може бути митцем» 

• «В долонях Всесвіту – наша Земля» 

• «До совісті і розуму людського» 

• «Прочитай книгу про природу» 

• «В союзі з природою рідного краю» 

• «Наше місто – наш дім»

 

 «Екологія і сучасність» 

(Вступна бесіда) 

«Земля – не рабиня наша, а мати. 

Сонце – не вітчим, а рідний батько, 

Ліси – наші брати, річки – сестри. 

Дощі, вітри, сніги – добрі гості. 

А ми на своїй планеті - 

Не тимчасові мешканці, а мудрі господарі!» 

(В.Симоненко) 

 

 Наша епоха увійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, техніки й технологій, освоєння Космосу, а й, на жаль, як доба глобальної екологічної кризи. Найсуттєвіша риса ХХ століття – створення людством низки смертельних загроз своєму розвитку та існуванню. Це наслідок накопичення людством помилок у стосунках з довкіллям, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій. Йдеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне й кількісне зниження природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім людини. 

Історія «прогресу» людей свідчить про те, що вони не просто «брали» необхідне, а бездумно руйнували довкілля. Розорюючи степи, забруднюючи струмки і ріки, людина безповоротно порушувала рівновагу природних екосистем. 

Отруєні «великою хімією» повітря, вода, грунти, майже не залишилося місць, де можна дихати на повні груди. Небезпечно забруднено навіть акваторії світового океану. Людина в останні роки впритул наблизилася до повного самознищення, безперервно нарощуючи кількість глобальних загроз своєму існуванню: ядерна війна, «озонова діра», теплове, хімічне й радіаційне забруднення довкілля, стрімке збіднення рослинного і тваринного світу, СНІД тощо. 

У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену травичку і тисячі різних квітів, які радували серце своїм розмаїттям. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно. І, де б людина не жила потім, а зі своїм краєм вона пов’язана невидимою ниточкою, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснагу.

 Знати, а тим більше берегти ці нетлінні скарби – наш святий і непорушний обов’язок. Людина, яка не усвідомила цього, не перейнялася любов’ю до природи рано чи пізно просто стане невдячним споживачем. 

 В Житомирській області здійснюється розгорнута програма охорони природи, збереження та примноження її багатств. Особлива увага звертається на охорону і раціональне використання землі, збереження від забруднення річок і водойм, охорону та відтворення рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря. 

З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації роботи щодо здійснення природоохоронних заходів у нашому місті п’ятнадцятою сесією шостого скликання 15 лютого 2013 року затверджено «Міську Програму охорони навколишнього природного середовища на 2013 – 2016 роки». 

 Програму розроблено з метою зменшення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища на основі заходів щодо:

– охорони і раціонального використання водних ресурсів; 

– запобігання забруднення підземних та поверхневих вод; 

– покращення санітарно-екологічного стану водних об’єктів; 

– покращення санітарно-екологічного стану природних джерел; 

– забезпечення мешканців міста якісною питною водою; 

– охорони атмосферного повітря; 

– охорони і раціонального використання земельних ресурсів; 

– розвиток сфери поводження з відходами; 

– заходи спрямовані на екологічну освіту та інформаційне забезпечення. 

Програма ставить завдання формування та реалізації ефективної природоохоронної діяльності територіальної громади для поліпшення стану довкілля, забезпечення охорони навколишнього природного середовища. 

«День Довкілля в Україні» 

( інформаційне дос’є) 

Хто не знає слів маленького принца, героя Сент-Екзюпері: «Підвівся вранці, умився, опорядився – і відразу ж упорядкував свою планету». А що ж це насправді таке – упорядкувати свою планету – у нас мало кому відомо. Як і про те, що в третю суботу квітня відзначається День Довкілля. Одні джерела стверджують, що засновником цієї пам’ятної дати є Дж. Стерлінг Мортон, що у сорокових роках XIX століття переїхав зі своєю родиною в штат Небраска. На новому місці вони побачили безкрайні прерії із самотніми деревами, що повинні були піти на будівництво будинків і дрова. Мортон і його дружина відразу ж зайнялися посадкою дерев і розгорнули з цього приводу цілу кампанію. 

У 1872 році ентузіаст запропонував призначити день, який би громадяни штату присвячували озелененню. Інші ж пов’язують День Довкілля з ім’ям Пола Уінера, який переконав своїх співгромадян з міста Санта-Барбари кинути всі справи і негайно почати ліквідацію наслідків розливу нафти. 

З 1970 року основним заняттям тих, хто відзначав цей день, стала пропаганда значимості навколишнього середовища. А з 1972 року Генеральною Асамблеєю ООН засновано День Довкілля. Зараз його ударною працею відзначають жителі близько 170 країн світу. За традицією в цей день усі бажаючі упорядковують і озеленюють свої двори і вулиці. У 1990 році День Довкілля було проголошено міжнародним. Тоді ж ця назва вперше пролунала і в Україні. 

В Україні, згідно з Указом Президента, вже одинадцятий рік поспіль в третю суботу квітня відзначається День Довкілля («Про День довкілля» № 855/98). 

Всесвітній День Довкілля — це подія з різноманітними акціями по всій Землі. 

Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань. Нерозв’язані екологічні проблеми становлять серйозну небезпеку повноцінному існуванню будь – якої країни. Для України розв’язання екологічних проблем має дуже важливе значення, оскільки забезпечення сталого розвитку держави має супроводжуватися збереженням і відновленням безпечного стану довкілля. 

Що найбільше радує і найбільше засмучує сучасну людину? Якщо бути максимально лаконічними і точними, то можна сказати, що найбільшою радістю і цінністю для людини було і залишається її життя, і найбільше засмучує людину загроза втрати цього життя. Сучасний стан людства можна охарактеризувати словом «тривога». 

«Глобальні проблеми людства» 

(прес – інформація) 

Статті екологічної тематики друкуються на сторінках майже всіх популярних журналів і газет. 

На сьогодні перед людством стоять такі глобальні проблеми: 

• екологічна; 

• демографічна; 

• проблема бідності і пов’язані з нею інші соціально-економічні проблеми; 

• загроза ядерної війни і міжнародний тероризм; 

• проблема вичерпності природних ресурсів. 

Екологічну проблему можна поставити на перше місце. У чому ж полягає суть цієї проблеми? Очевидно в тому, що людству не вистачило мудрості розумно керувати соціально – екологічною системою, вдосконалити її, про що мріяв Володимир Вернадський. Між людським суспільством та середовищем його існування виникла глобальна соціально – екологічна криза, яка поставила під загрозу подальше існування людства на Землі. 

Екологічна проблема – це : 

1. Проблема чистого повітря; 

2. Проблема чистої води; 

3. Проблема потепління або парникового ефекту; 

4. Проблема недостатньої кількості лісів. 

Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми, українці, маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати, як порядні господарі. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше життя, наше здоров’я.Дерева, кущі, лугові, польові й лісові квіти ростуть не для того, щобми їх ламали, топтали, рвали, нищили.Навіть дикі звірі тихо поводяться в лісі – невже ми виховані гірше заних? Не лякаймо птахів своїм вереском: вони ж звикли до мелодійногоспіву й щебетання. 

«Все на землі, все треба берегти –

 І птаха й звіра, і оту рослину, 

Не чванься тим, що цар природи ти - 

Бо врешті, ти його частинка. 

Друже мій, люби життя, 

Люби людей, природу, 

А кривду кинь у забуття, 

Як камінь в тиху воду». 

(Богдан Лепкий) 

Сміття — джерело електроенергії. Одним із головних відновлюваних джерел енергії є біомаса, четвертий за значенням вид палива у світі. Україна має значний потенціал цього джерела, пов’язаний переважно з відходами рослинництва і тваринництва, лісової, деревообробної промисловості, а також твердими побутовими відходами. Сміття дійсно стало монстром цивілізації. Підраховано, що на кожного з нас витрачається 20 т. сировини на рік, щоправда, 97 % від якої йде … у відходи. Питання, куди подіти сміття, стає все більш актуальним. Гості, які приїжджають до нашого міста, відзначають його чистоту та охайність. Це досягається завдяки ініціативам міської влади та небайдужій позиції новоград – волинців. Турбуючись про екологію міста,розпочато централізоване вивезення твердих побутових відходів з приватного сектору, що дало можливість ліквідувати більшу частину стихійних сміттєзвалищ, особливо на берегах річок Случ, Смолка та в лісосмугах. 

В останні роки міське сміттєзвалище потребувало негайного переобладнання, оскільки створювало екологічну небезпеку. Тож, завдяки сприянню районної державної адміністрації та Чижівської сільської ради вишукали ділянку під облаштування полігону твердих побутових відходів для потреб міста. Новий полігон твердих побутових відходів, який є найбільшим в області за площею та побудований згідно з сучасними вимогами та стандартів, передбачає утилізацію посортованого сміття.Екологічна ситуація в нашій області – не з кращих. Це засвідчили проведені перевірки та аналіз дотримання природоохоронного законодавства. Найбільше турбує забруднення води. Тим часом Житомирщина належить до регіону з низьким водозабезпеченням. А тут ще й промислові підприємства «приправляють» воду відходами своєї діяльності. Окрім промислових, у річки потрапляють і господарські стоки, нечистоти з приватного сектора. Наші блакитні артерії перетворюються на смердючі стічні канави. Тож не дивно, що медики фіксують спалахи інфекційних захворювань, у тому числі й небезпечного гепатиту «А». 

 Зливання нечистот з вигрібних ям приватних садиб просто у річку Случ стало неабиякою проблемою у Новограді – Волинському. Отож, горе – господарям доведеться за таке порушення сплатити штраф у сумі 340 гр. Наразі в місті працює спеціально створена робоча група з числа санітарних працівників, інспекторів благоустрою та фахівців водоканалу. 

У розв’язанні цієї важливої для городян проблеми не має бути байдужих, адже чиста вода – запорука нашого повноцінного життя і здоров’я, майбутнього наших дітей і онуків. Природа вже мстить людям за їхнє споживацьке, нехлюйське ставлення до неї. Залучають до цього і небайдужих жителів міста проханням повідомляти про такі випадки забруднення. 

В усьому світі поступово зростає усвідомлення того, що, руйнуючи навколишнє середовище, суспільство нищить своє майбутнє. На захист довкілля піднімають свій голос тисячі людей: на різних континентах, різного віку, різної професійної підготовки. Ми прагнемо, щоб в Україні нова екологічна свідомість стала невід’ємною частиною свідомості громадян нашої держави, щоб усі відчували свою причетність до справи збереження довкілля. 

Не секрет, що наша екологія дуже страждає від діяльності людини. Багато лиха приніс нам Чорнобиль – велика світового масштабу аварія на АЕС. Ніч 26 квітня 1986 року вразила собою увесь навколишній світ,приголомшила жителів планети страшенним стогоном невідомої раніше біди,трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. А скільки біди маємо від необдуманого, необґрунтованого використання хімії в народному господарстві. Тож, маємо все робити, щоб залікувати ці рани і господарювати так, щоб подібне не повторилося. 

Вікторина «Чи знаєте ви флору та фауну?» 

1. Що таке екологія? ( Екологія – це біологічна наука, яка вивчає взаємовідносини між живими істотами і зовнішнім середовищем). 

2. Які ви знаєте глобальні екологічні проблеми? (Забруднення повітря, масова вирубка лісів, забруднення води, проблема збереження рослин і тварин). 

3. Які рослини, що зустрічаються на Житомирщині, занесені до «Червоної книги» України? ( Береза темна, сон – трава, первоцвіт, анемона дібровна, лілія лісова, меч – трава болотна, вовчі ягоди пахучі та інші). 

4. Які тварини, птахи нашого краю занесені до «Червоної книги» України? ( Заєць білий, горностай, борсук, лелека чорний, журавель сірий та інші). 

5. Дерево на якому ростуть котики? (Верба). 

6. Як називаються опади у вигляді води? (Дощ). 

7. Які ви знаєте отруйні рослини, що ростуть в Україні? ( Дурман, вороняче око, чемериця, вовча ягода). 

8. У її листі містяться вітаміни С і К, провітамін А, корисні мінеральні солі і білки. Навесні з неї варять борщ. Можна добути й зелену фарбу. У давнину з її волокон виробляли мішковину. Що це за рослина? ( Кропива). 

9. Запах квітів якого дерева вбиває мікроби? (Черемхи). 

10. Чому рослина мати й мачуха має таку назву? ( Верхня сторона листка холодна, а нижня – тепла). 

11. Яку рослину використовують для полоскання горла? ( Календула) 

12. Яка лікарська рослина жителями Північної Америки названа «слідом білої людини»? (Подорожник). 

13. Який з оленів найбільший в Україні? (Лось). 

14. Хто з тварин може поїдати гадюк? (Лисиця, їжак). 

15. Які птахи прилітають до нас першими? (Шпаки, зяблики). 

16. Пташенята якого птаха не знають рідної матері? (Зозулі). 

17. Плазун із жовтими вушками (Вуж) . 

18.Яка риба без луски? (Сом). 

19. В якій книзі зібрані всі злочини проти природи? ( Червона книга). 

20. На яку тварину нашого лісу не діє отрута гадюки? (На їжака) 

 

 Список використаної літератури: 

Бути господарем у місті // Лесин край. – 2010. – 11 березня. 

Галич М.А. Водний фонд Житомирської області / М. А. Галич, В. Я. Невмержицький. – Житомир. – 2003. – 120с. 

Екологічні проблеми річки Случ та інших водних плес Житомирської області. Туристсько – рекреаційні зони надслучанського краю: матеріали наукової конференції / Відповід. редактор В. Вітренко. – Новоград – Волинський : «Рута» Житомир, 2011. – 335с. 

Орлов О.О. Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. Офіційний перелік. Фотодовідник / Під загальною редакцією О. О. Орлова, А. О. Вергелеса. – Житомир – Новоград – Волинський: Вид – во «НОВОград», 2011. – 208с. 

Річка Случ – не вигрібна яма! // Час Полісся. – 2013. – 31 жовтня. – с.3 

Синельникова М. Людина vs сміття: хто переможе? / М. Синельникова // Новоград – Волинські новини. – 2013. – 18 жовтня. –с.8 

Случ: вода гіршає // Лесин край. – 2013. – 24 жовтня. – с.11 

Стан води в річці Случ залежить від нас // Лесин край. – 2013. – 5 вересня. – с.11 

Таргонський П.Н. Зелений дивосвіт Полісся / П. Н. Таргонський, Г. Й. Бумар. – Новоград – Волинський: «НОВОград», 2007. – 224с.; табл.. 

Юрчук Н. В якому місті ми хочемо жити? / Н. Юрчук // Новоград – Волинські новини. – 2013. – 18 квітня. 

Матеріал підготувала: Юхимчук С.О., бібліограф ЦМБ 

Відповідальна за випуск: Онищук Л. В., директор МЦБС

 

Абетка для батьків 
Буклети 
До 100 – річчя від дня народження С. Т. Ріхтера

ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ  НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НОВОГРАД - ВОЛИНСЬКА МІСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНАСИСТЕМА 

НОВОГРАД - ВОЛИНСЬКА  ЦЕНТРАЛЬНА  МІСЬКА  БІБЛІОТЕКА 

ім. ЮРІЯ КОВАЛЬСЬКОГО 

 

«Великий піаніст ХХ ст.» 

 (До 100 – річчя від дня народження С. Т. Ріхтера) 

 м. Новоград-Волинський 

2015

Геніальний музикант, «піаніст ХХ століття», С. Т. Ріхтер усе своє життя присвятив фортепіанному виконавству, розвитку музичної культури. Він був удостоєний найвищих знань і нагород країни. Мільйони слухачів світу зберігають про нього в своїй пам’яті незабутні спогади. 

До 100 – річчя від дня народження радянського і російського піаніста німецького походження, культурного і громадського діяча Святослава Ріхтера підготовлено біобібліографічний нарис «Великий піаніст ХХ ст..» 

Видання включає вступ  та бібліографічний список літератури за  розділами: 

1 розділ  -  Біографія та творчий шлях; 

2 розділ – Творчість; 

3 розділ   - Нагороди та пам’ятні місця; 

4 розділ   - Вебліографія. 

У розділах представлено книги та статті із періодичних видань, які розташовані в алфавітному порядку. 

Нарис  рекомендовано бібліотечним працівникам, вчителям, студентам, учням, а також широкому колу читачів,  які мають бажання ознайомитись із життям та творчістю талановитого музиканта і піаніста С. Т. Ріхтера. 

Укладач та комп’ютерний набір:                  С. Юхимчук, бібліограф 2 кат. ЦМБ 

Комп’ютерний дизайн                                    О. Кобрина,  пров. бібліотекар ЦМБ 

Відповідальна за випуск:                               Л. Онищук  директор МЦБС 

 

"То грустно-нежные, то порывисто-отчаянные 

 звуки свободно перемешивались между собой, 

 лились и лились так изящно, так сильно 

 и так бессознательно, что не звуки слышны были, 

 а сам собой лился в душу каждого какой-то 

 прекрасный поток давно знакомой, 

 но в первый раз высказанной поэзии"

                                                    Л. Толстой

Святослав Теофілович Ріхтер - один з найвеличніших піаністів  ХХ століття. Він належить до тієї малочисельної категорії людей, про яких навіть не можна сказати, що вони внесли вклад в світову культуру, вони - частина цієї світової культури. 

Народився С.Т. Ріхтер в Житомирі в сім’ї, де були сильні музичні і театральні традиції. Дід, Данило Ріхтер, був органістом в лютеранській кірхі, батько - Теофіл Данилович був чудовим піаністом, займався приватною викладацькою діяльністю, давав концерти. Мати, Ганна Павлівна Москальова, мала чудові акторські здібності і часто виступала в аматорських спектаклях, грала на роялі. 

Початкову музичну освіту Святослав Ріхтер отримав від батька. В 1916 році Теофіла Даниловича запросили до Одеси, де він став органістом місцевої кірхи й водночас викладачем консерваторії. Маленький Свєтік, так його звали рідні, залишився в Житомирі до 1922 року на піклуванні Москальових. Його виховували тітка Мері, а ще непоказна житомирська архітектура, в якій він змалку знаходив свою красу та привабливість.

На початку 20-х років в 15-річному віці Святослав Ріхтер переїжджає до батьків в Одесу, де навчається в загальноосвітній школі, а також починає працювати акомпаніатором Одеської філармонії. 

Майже щороку Святослав приїздить на літні канікули чи у відпустку до Житомира. Зазвичай бував у місцевому музичному училищі, де викладав його дядько Микола Павлович Москальов. Часто влаштовував тут імпровізовані  музичні концерти. 

В 1937 році Святослав Ріхтер вступає до Московської консерваторії до класу професора Генріха Нейгауза. Вже тоді починає активну концертну діяльність. В 1945 році він завоював першу премію на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців і був сприйнятий як викінчений піаніст світового значення.     Відтоді починається інтенсивна концертно-виконавська діяльність піаніста - спершу по СРСР, а від середини 50-х років у багатьох країнах світу: Чехословаччині, Польщі, Угорщині, Румунії, США, Канаді, Англії, Франції, Італії, Швеції, Туреччині, Японії. Ареною його виступів стає весь світ, який аплодує видатному піаністу. 

Багато разів бував С. Ріхтер у рідному місті, де в 60-ті роки виступає з безплатними концертами перед музичною студентською молоддю. Своїми        блискучими концертами Ріхтер продемонстрував перед земляками свою неперевершену майстерність, геніальне володіння технікою фортепіанної гри. 

Піаніст часто концертував в Києві, Львові, інших обласних центрах та невеликих містах України. Справжньою сенсацією стали концерти Ріхтера в Нью-Йорку та інших містах Америки в 1960 році, за якими послідували численні записи, багато з яких і донині вважаються еталонними. Того ж року музиканту присуджують премію “Ґреммі” (він став першим радянським виконавцем, удостоєним цієї нагороди) за виконання Другого фортепіанного концерту Брамса. 

У 1960-1980 рр. Святослав Ріхтер продовжує активну концертну діяльність, даючи більше 70 концертів на рік. Він багато гастролював різними країнами, вважаючи за краще грати у камерних приміщеннях, а не у великих концертних залах. У студії піаніст записувався мало, однак збереглося багато “живих” записів з концертів.       Уже в 70-річному віці піаніст здійснив концертну програму, яка за масштабом не мала собі рівних: від Новгорода до Хабаровська, а звідти до Саратова з липня по грудень у містах і невеликих містечках дав 150 концертів. 

В 1988 році С. Ріхтер здійснює турне по Україні, яке почалося у Львові. Українські газети рясніли схвальними вдячними відгуками слухачів.

 

Останні 10 – 15 років Ріхтер надавав перевагу виступам у невеликих залах маленьких містечок. Останній його концерт відбувся в Любеке через 10 днів після свого 80 – річчя. 

Віртуозна майстерність С. Ріхтера відзначена найвищими званнями, преміями і нагородами. Будучи класиком світового фортепіанного виконавства ХХ століття, С.Т. Ріхтер зайнявся активною діяльністю по організації регулярних літніх музичних фестивалів класичної музики у Франції, грудневих вечорах у державному музеї образотворчого мистецтва ім.. О.С. Пушкіна в Москві, конкурсу молодих виконавців у Тарусі, російському районному містечку, неподалік від якого він багато і плідно працював на своїй дачі.      Величезний репертуар Ріхтера, який розширювався аж до останніх років його активного життя, включав музику різних епох. 

1 серпня 1997 року від серцевого нападу в Парижі легендарний піаніст С. Ріхтер помер. Його прах перевезено до Москви і поховано на Новодівочому кладовищі.     

Світлу пам'ять великого Маестро в рідному йому Житомирі вшановують Міжнародним фестивалем майстрів мистецтв та конкурсом юних піаністів імені Святослава Ріхтера. 

Творчість 

Репертуар піаніста включає твори І. С. Баха, сонати і концерти В. А. Моцарта, Й. Гайдна, Л. Бетховена, К. Дебюссі, М. Равеля, А. Берг, Ф. Шуберта, Шумана, Шопена, Ф. Ліста, Й. Брамс, К. Шимановського, концерти П. І. Чайковського, Е. Гріга, А. Дворжака, Мусоргського, Рахманінова, Скрябіна, Прокоф'єва, Шостаковича та інших композиторів 20 століття. 

Виступав в ансамблі з багатьма відомими інструменталістами (О. М. Коган, Ю. А. Башмет, Д. Ф. Ойстрах, М. Л. Ростропович, Д. Б. Шафран) і співаками (Н. Л. Дорліак, д. Фішер-Діскау), з Квартетом ім. А. П. Бородіна, а також з найбільшими оркестрами світу під управлінням видатних диригентів (Г. Караян, Ш. Мюнш, Ю. Орманді, Є. А. Мравінський та ін.) 

Святослав Теофілович став ініціатором організації та проведення регулярних літніх музичних фестивалів у Франції (з 1963 року). 

Книги про життя та творчість: 

Андроников И. А теперь об этом: Рассказы, портреты, статьи / И. Андроников. – М.: Сов. Писатель, 1985. – 544с. (С. 223)

Бас, Л. Розповіді про композиторів. Вип. 1. / Л. Бас. – К.: «Музична Україна», 1976. – 167с.  (С. 157)

Костриця, М. Житомирщина туристична / М. Костриця. -  Житомир: «Полісся», 2009. – 280с.  (С. 251)

Мокрицкий, Г. «Неразрезанные» страницы из книги жизни мастера: Святослав Рихтер: Украина, Житомир / Г. Мокрицкий. – Житомир: «Волинь», 2002. – 24с.

Музыкальный энциклопедический словарь. – М.: «Советская энциклопедия», 1990. – 671с. (С. 465).

Муха, А. Композитори України та української діаспори: Довідник. / А. Муха. – К.: «Музична Україна», 2004. – 352с. (С. 288). 

Олійник, С. Зітканий з музики: С. Ріхтер – В кн..: Кожному мила своя сторона. Ч. 2. / С. Олійник. – К.: 1998. – С. 128. 

Творческие портреты композиторов: Популярный справочник. – М.: Музыка, 1990. – 444с.  (С. 89) 

Цыпин, Г. Святослав Рихтер: Творческий портрет. – 2 – е изд. / Г. Цыпин. – М.: «Музыка», 1981. – 32с., ил. 

Статті: 

Дишнієва – Набедрик, Е. Імені Святослава Ріхтера: 90 – річчю від дня народження видатного земляка / Е. Дишнієва – Набедрик // Житомирщина. – 2005. – 2 квітня. 

Костриця, М. Всі ми родом із дитинства: 80 років С. Ріхтеру / М. Костриця // Житомирський вісник. – 1995. – 17 березня. 

Сліднюк, П. Піаніст ХХ століття / П. Сліднюк // Житомирщина. – 2000. – 18 березня. 

Соколович, П. Українська юність Ріхтера / П. Соколович // Демократична Україна. – 1995. – 23 березня. 

Нагороди

Святослав Ріхтер отримав багато різних нагород, серед яких: 

1-ша премія на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців (1945). 

Сталінська премія (1950). 

Державна премія СРСР (1950). 

Ленінська премія (1961). 

Звання Народний артист СРСР (1961). 

Звання Герой Соціалістичної Праці (1975). 

Звання Почесного Доктора Страсбурзького університету (1977). 

Державна премія РРФСР (1987). 

Звання Народний артист Російської Федерації. 

Дійсний член Академії творчості. 

Ріхтер також був нагороджений багатьма орденами.

Дошку, на червоному граніті якої зроблено написи українською та німецькою мовами, що тут в 40-50-х роках двадцятого століття виступав світової слави піаніст, уродженець міста Житомира Святослав Ріхтер, встановлено на стіні приміщення музичної школи № 2, де неодноразово виступав видатний піаніст ХХ століття.   

Додаткові факти: 

22 березня 2011 року на будівлі музичної школи імені Святослава Ріхтера в Житомирі відкрито меморіальну дошку. 

Будинок, у якому народився Святослав Ріхтер, знаходиться на вулиці Великій Бердичівській №89 у Житомирі. Цей будинок у 1901 році на власні гроші збудували меценати брати Дуриліни, як пологовий притулок для незаможних мешканців міста. 

Пам’ятник Святославу Ріхтеру в Яготині. Шанувальники не полишають спроби перенести пам’ятник до Одеси. 

Вебліографія 

sviatoslavrichter.ru – сайт Святослава Рихтера. 

people.su›93472 – біографія С. Рихтера. 

lichnosti.net›people_703.html – біографія С. Рихтера. 

muz-urok.ru›Святослав Рихтер – Великие пианисты. 

ru.wikipedia.org/wiki/Рихтер – википедия. 

www.peoples.ru/art/music/classical/richter/index2.html - біографія.

www.lastfm.ru/music/Bach+(С.Рихтер) – бесплатное прослушивание музики. 

www.discogs.com/И-Гайдн-Л...С-Рихтер...Святослав-Рихтер/.../51650. - играет С. Рихтер. 

www.lastfm.ru/music/Bach+(С.Рихтер) – бесплатное прослушивание музики. 

ololo.fm/search/С.+Рихтер/Бетховен+-+Лунная+Соната+Ч.+1 – играет С. Рихтер. 

До 200-річчя Т. Г. Шевченка

Відділ культури Новоград-Волинської міської ради 

Новоград-Волинська міська централізована бібліотечна система 

Центральна  міська  бібліотека ім. Юрія Ковальського 

На вічнім шляху до Шевченка 

 (Сценарій літературно – музичного вечору) 

м. Новоград-Волинський

2014 

Під  мелодію пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»  звучать слова: 

«Коли б не він, то й люди нас не знали, 

Коли б не він, про нас не чув би й світ…» 

Звучить перший куплет пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»  (всі встають) 

ХЛОПЧИК 

Нас просто не існує без Шевченка. У ньому всі мрії наші, усе буття, уся історія наша. Відомо, що Україна – це Шевченко, а Шевченко – це Україна. Уявити себе без Шевченка українцеві все рівно, що без неба над головою. Він – вершина нашого родового дерева. 

ДІВЧИНКА 

Плине час, як стрімки води сивого Дніпра. Минають роки… десятиліття… століття…, але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне в серцях глибока шана   до  народного генія  – Т.Г.Шевченка, що віддав свій талант рідній Батьківщині. 

ХЛОПЧИК 

Неначе праведних дітей 

Господь, любя своїх людей, 

Послав на землю нам Порока, 

Свою любов умилостить. 

ДІВЧИНКА 

Святую правду возвестить 

Неначе наш Дніпро широкий. 

Слова його лились, текли 

І в серце падали глибоко.

ПІСНЯ  «Іду з дитинства до Тараса» 

1 -а  дитина 

Сьогодні день, мов свято, зустріч щира 

Із тим, хто знаменитий на весь світ. 

Шевченко – геній, в це ми свято вірим 

Йому немало – двісті літ. 

2-а дитина 

Ти, Тарасе, сьогодні 

Нас зібрав докупи, 

І зійшлися у цій залі 

Шевченка онуки 

3-а дитина 

Іде весна, іде ясна. 

Мов квітка розвилася, 

І спогад нам несе вона 

Про віщого Тараса 

4-а дитина 

А про що писав Шевченко? 

Про рідну Україну, 

Про тяжке життя селянське, 

Про свою родину. 

Вірші славного Шевченка 

Вся сім’я читає , - 

Як в темнім гаї соловейко 

Сонце зустрічає, 

А у Дніпра веселочка 

Воду позичає. 

3-а дитина 

Якщо мене запитають, 

Ти щаслива, що родилась 

На землі поета?Так. 

Бо вірші його знають на усій планеті. 

5-а дитина 

Я маленька українка 

Дев’ять років маю 

А про Тараса Шевченка 

Вже багато знаю 

Він дитя з-під стріхи, 

Він в подертій свиті 

Він здобув нам славу 

Як ніхто на світі. 

А та вічна слава 

Не вмре, не загине, 

Наш Тарас Шевченко – 

Сонце України. 

6-а дитина 

В старенькій хаті, край села. 

Там, де сади цвітуть розлогі, 

Де у ставку купається верба, 

Життя Тарасику дала 

Кріпачка-мати, вбита горем… 

Грає тиха мелодія  (бандура). Виходять Мати і малий Тарасик. 

ВЕДУЧА 

Року 1814, з 26  на 27 лютого старого стилю, темної ночi, перед свiтом в селi Моринцях на Звенигородщинi, в хатi Григорiя Шевченка, крiпака пана Енгельгардта, блиснув у вiкнi єдиний на все село вогник: народилась ще одна крiпацька душа, а Українi – її великий спiвець Тарас Шевченко. 

Тарасик 

Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається? 

Мати 

Так, мій синочку, правда.(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»). 

Тарасик 

А чому так багато зірок на небі? 

Мати 

Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює. І горить та свічка, поки людина не помре. А як помре – свічка згасає, зірочка падає. Бачив? 

Тарасик 

Бачив, матусю, бачив… Мамусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? 

Мати 

Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, то її свічечка ледь-ледь тліє. А коли добра, робить  людям добро, тоді свічечка світить ясно, і світло це далеко видно. 

Тарасик 

Матусю, я буду добрим! Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.   ( Мелодія бандури стихає) 

Мати 

Старайся, мій хлопчику.   (Гладить сина по голівці) 

Як гірко, як нестерпно жаль, 

Що долі нам нема з тобою! 

Ми вбогі, змучені раби, 

Не маєм радісної днини, 

Нам вік доводиться робить, 

Не розгинаючи  і спини. 

( Мати за руку з Тарасом помалу йдуть до краю сцени) 

Тарасик 

Мене, восьмирічного, батьки віддали до дяка «в науку» 

(звертається до мами): 

Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу повела 

До п’яного дяка в науку. 

«Учись, серденько, і колисьЗ нас будуть люди», 

Ти казала. 

(мати відпускає руку Тараса і тихенько, повільно, дивлячись на нього, йде зі сцени) 

Зовсім скоро 

Там матір добрую мою 

Ще молодою – у могилу 

Нужда та праця положила….. 

Там батько плачучи з дітьми(А ми малі були та голі)

Не витерпів лихої долі, 

Умер на панщині!… 

А миРозлізлися межи людьми, 

Мов мишенята. 

Я до школи –

Носити воду школярам                (Нахиляє голову, сумно йде зі сцени) 

ВЕДУЧИЙ 

Коли Тарасові ледве сповнилося 11 років він залишається круглим сиротою. Тяжка  була доля сирітська. Тому такими безрадісними були спогади поета про своє дитинство. Мине 20 років  і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало» 

Виходить Тарас – підліток  читає вірш   «Мені тринадцятий минало».    Грає чарівна мелодія (бандура) 

ВЕДУЧА 

Першим коханням поета було почуття до подруги його дитинства Оксани Коваленко. Вона – муза дитячих літ поета. Перша утерла йому малому сльози, вона ж – основний образ його поезії, він згадуватиме її скрізь, усе життя.                (Входить Оксана і Тарас) 

Оксана 

Чом же ти плачеш ? Ой, дурненький, Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх ти читаєш,найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж? 

Тарас 

Еге ж, малярем. 

Оксана 

І ти розмалюєш нашу хату. 

Тарас 

Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний.Я не ледащо. Я буду таки  малярем  і тебе намалюю!. Ти у віночку – найкраща з усіх панянок у світі. А я тобі ще й чобітки справлю із срібними підківками. 

Оксана 

Срібними? 

Тарас 

 Із золотими дзвіночками в каблуках. 

Оксана 

Ще ні в кого таких не було! 

Тарас 

А в тебе будуть! 

Оксана 

За що ж справимо? 

Тарас 

Одіб’ємось  від злиднів тоді усе буде, і по дзвіночках я угадаю що ти ідеш. 

Оксана 

Я без тебе нікуди. 

Тарас 

А як до пана покличуть? 

Оксана 

Не піду. Хоч убий не піду! 

Тарас 

А я й  не віддам тебе нікому! Я втечу до тебе звідки завгодно! 

Оксана 

А я,  як тебе не діждусь, чи мене не стане, тоді мій віночок до тебе Тарасику припливе. 

Тарас 

Ми вкупочці колись росли, 

Маленькими собі любились. 

А матері на нас дивились, 

Та говорили, що колись 

Одружимо їх. Не вгадали. 

Старі зараннє повмирали, 

А ми розійшлись 

Та вже й не сходились ніколи. 

Пісня: «Зацвіла в долині червона калина…»

ВЕДУЧИЙ 

Не зважаючи на те що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї  й дитинство його було  тяжким і безрадісним, Тарас ріс  допитливим і розумним хлопцем. У вільний від роботи час, він багато  читає, малює. А по закутках, щоби ніхто не бачив його горя, гірко плаче. Єдина мрія – знайти людину, яка б навчила його малювати. Так він потрапляє до хлипнівського маляра. 

ВЕДУЧА

Проте пан Енгельгардт, у якого Шевченко був  кріпосним забирає  15 річного  Тараса до Петербурга, де він  стає козачком: 

Хоче малювати, прагне він до знань, 

Та за це багато зазнає знущань. 

Нишком він малює статуї в саду, 

Вночі пише вірші про людську біду… 

ВЕДУЧИЙ 

Одного разу, коли пан поїхав на бал, Тарас  так захопився малюванням при свічці, що не помітив як поміщик зайшов до кімнати. За те, що хлопець міг свічкою наробити пожежі, пан потягав його за вуха, надавав  ляпасів, та  ще  й звелів відшмагати. Перемальовуючи статуї в Літньому саду, зустрів Тарас свого земляка художника  Івана Сошенка. Ця зустріч  круто змінила його долю. Сошенко познайомив Тараса з відомим українським поетом Гребінкою, з російським поетом В.А. Жуковським,  художниками К. Брюлловим О.Венеціановим. Вони побачили великі здібності у Тараса. 

ВЕДУЧА 

Брюлов намалював портрет Жуковського. Портрет розіграли  в лотерею і  за ці гроші пан зробив «відпускну» Тарасу. Це сталося 22 квітня 1838 року. Шевченкові було тоді 24 роки. Цей день – найясніший день у житті великого поета. У 1845 році  Тарас Шевченко  закінчує Петербурзьку  художню академію з двома срібними медалями і званням «Вільного художника». 

ВЕДУЧИЙ 

Мистецька спадщина Шевченка – це 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах та копіях. Він був академіком мистецтв – таке високе офіційне звання  давалося лише високоосвіченим митцям. Значне місце в його творчості займають портрети та автопортрети. Улюблені пейзажні мотиви – зображення мальовничих куточків  рідного краю. який поет любив всім серцем 

 Звучить пісня «Зоре моя вечірня» 

ВЕДУЧА 

Глибоко зворушений здобуттям волі Шевченко того ж року почав писати вірші та поеми.. У  1840 році  з’являється перша збірка  – «Кобзар», яка принесла йому славу поета.   Але в душі постійно   тяжкий біль – спливав одинадцятий рік вимушеної розлуки з Україною. А вона, змучена і розтерзана, боліла йому і вдень, і вночі: 

На самоті й поміж людей, 

Щомиті чую рідну землю, 

Не все, що грішне і святе, 

Довірив я перу і пензлю. 

Настав 1843 рік, коли Шевченко після довгої розлуки відвідав Україну. І що ж він побачив на рідній землі? 

Грає тиха мелодія.              Поезія «І виріс я на чужині»» 

ВЕДУЧИЙ 

У 1845 році   поет знову повертається, щоб жити на Батьківщині. Працює в Київській археографічній комісії, збирає народну творчість, малює історичні пам’ятки. Одночасно пише нові талановиті  твори.

ВЕДУЧА 

Наш край може пишатися тим, що по його благословенній землі проліг життєвий шлях Великого Кобзаря. У жовтні 1846 року  Тарас Шевченко відвідав місто Новоград-Волинський для запису народних переказів, легенд і пісень, робив замальовки видатних памяток і стародавніх будівель.  Вдячні новоград – волинці цю подію закарбували у  граніті, встановивши пам’ятник поету та меморіальну дошку на будинку, де він зупинявся (колишнє приміщення поштової станції тих років),нині – торгівельний центр. 

ВЕДУЧИЙ 

Навіть на засланні  згадуватиме Шевченко одне село над Случчю. І детально опише його місцезнаходження  устами героя повісті «Варнак» – Кирила: «На гранітних берегах прекрасної річки Случ, де вона, верствах  в десяти вище  від Новограда-Волинського, звівшись подібно до змії, утворила правильне кільце верстви зо дві в поперечнику, в центрі цього кільця стоять, оточені дібровою, рештки величезних кам’яних палат. По косогору, спускаючись до самої річки, лежить укрите фруктовими садами велике село з почорнілою від часу дерев’яною триглавою церквою.  Це село – моя Батьківщина». 

ВЕДУЧА 

Немає жодного сумніву, що йдеться про село Гульськ за 11 верстов від Новограда-Волинського, куди Тарас Шевченко навідувався не раз у гості до знайомої дівчини, можливо, навіть його нареченої, яку він представив на малюнку «Дівчина в голубій сукні». 

ВЕДУЧИЙ 

Шевченко багато їздив по Україні, зустрічався з селянами та скрізь бачив нестерпні муки поневоленого народу. Прямим вираженням гнівного осуду самодержавства стала поема «Сон»: 

У всякого своя доля

І  свій шлях широкий: 

Той мурує, той руйнує 

Той неситим оком 

За край світа зазирає, – 

Чи нема країни, 

Щоб загарбать  і з собою 

Взять у домовину 

Пісня  «Думи мої, думи мої…» 

ВЕДУЧА 

Навесні 1847 р. за участь в Кирило – Мефодіївському братстві Шевченка заарештували і відправили до Петербурга. «Художника Шевченка за написання обурливих і зухвалих віршів віддати в рядові вОренбурзький окремий корпус, зобов’язавши начальство вести найсуворіший нагляд». Тут же цар власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати». 

ВЕДУЧИЙ 

І знову довга розлука з рідним краєм… Тяжка солдатська служба,  постійний нагляд, заборона писати й малювати, туга за Україною, хвороба… Але поет не просить помилування, з-під його пера з’являються рядки: «Караюсь, мучусь, але не каюсь…». Він пише й малює роздобувши  клаптик паперу під заслоною  темної ночі… 

ВЕДУЧА 

Неволя тривала довгих 10 тяжких літ, які відібрали в поета здоров’я, проте не вбили його палкої, ніжної, глибокої любові до рідного краю, надії на краще майбутнє. Саме на засланні Шевченко створив свій прекрасний шедевр «Садок вишневий коло хати», в якому бачив ідеал України 

Звучить пісня  «Садок вишневий коло хати» 

ВЕДУЧИЙ 

Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері.  Для  нього жіноча доля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.   Мати з дитиною завжди були для Шевченка найсвітлішим образом.  Чи не тому стали нині крилатими оці мелодійні слова: 

У нашім раї на землі 

Нічого кращого немає, 

Як тая мати молодая 

З своїм дитяточком малим. 

ВЕДУЧА 

На вірші Т.Г. Шевченка написано дуже багато пісень. Але є три пісні, які стали символом пам’яті про Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи мої», «Заповіт». Ці пісні для нас святі. Коли їх починають співати, всі встають. 

ВЕДУЧИЙ 

Шевченко дуже любив музику, мав гарний голос, чудову пам’ять і відмінний музичний слух. З раннього дитинства слухав вінсумні пісні матері, пізніше сестри Катерини.  Він любив кобзарів, які ходили по світу і співали. Коли служив в Казахських  степах  єдиною відрадою була пісня: 

Погуляю над морем 

Та розкажу своє горе,

Та Україну згадаю, 

Та пісеньку заспіваю. 

Люди скажуть, люди зрадять, 

А вона мені порадить, 

І порадить, і розважить, 

І правдоньку скаже. 

Пісня «Бандуристе, орле сизий» 

ВЕДУЧА 

Влітку 1859 року  Шевченко після заслання  приїхав в Україну, щоб побачитись з рідними та знайомими, а також придбати ділянку землі, де б міг збудувати хатину і постійно оселитися. Поет дуже  сподівався, що переїзд в Україну з гарним кліматом поверне йому втрачене  здоров’я.  Але свічка його життя догорала. Мрії про одруження, розраду в сім’ї, хатину над Дніпром залишились просто ілюзіями. 

ВЕДУЧИЙ

9 березня 1861 р. Т.Г. Шевченку виповнилося 47 років. Прийшло багато святкових телеграм, поздоровлень від близьких та друзів. Але важка хвороба  прикувала його до ліжка, в маленькій кімнаті-майстерні  при Академії мистецтв, де він жив.    10 березня поета не стало. 

ВЕДУЧА

Поховали Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі.  Але згідно з його заповітом, друзі перевезли його тіло в Україну й поховали на високій Чернечій  горі біля Канева, над синім Дніпром. 

(Звучить тиха мелодія ) 

1 учень. 

Умер поет!

І струни голосні 

Порвалися, замовкнули навіки. 

Ми стали сиротами і, сумні, 

Ми понесли у серці жаль великий.

І довго плакали… і от тепер 

Щороку згадуєм сумну пригоду. 

2 учень 

Але чи справді вмер він?

Ні – не вмер! 

Поет живе в серцях свого народу!

Його душа в святих його словах 

Одбилася акордами сумними: 

Вона живе і в тих благих сльозах, 

Що над його піснями пролили ми. 

3 учень 

Вона живе, витає поміж нас

Надією на щастя, на свободу: 

Любить народ навчає кожний час – 

Поет живе в серцях свого народу! 

Поет живе! Ми слухаєм його: 

Ми чуєм заповіт його священний – 

Учитися, кохати край стражденний, 

І не цуратись рідного свого. 

4 учень

І всі ми, скільки є, в душі своїй, 

Клялись тих дум не зраджувати з роду,

І виконаєм заповіт святий, - 

Поет живе в серцях свого народу! 

ВЕДУЧИЙ

«Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті -  невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори». Так мудро за всіх нас сказав про нього Іван Франко.

ВЕДУЧА 

  Шевченків «Кобзар» – це Біблія  українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ  поставив її на першому місці серед духовних скарбів.  Народ, який має такого поета і таку вічну книгу, як «Кобзар», – безсмертний. 

ВЕДУЧИЙ 

Пізнаючи Шевченка – людство пізнає Україну. В Україні і на всіх континентах світу Тарасу Шевченку встановлено понад 1200 пам’ятників. До них приходять сотні і сотні тисяч людей, щоб віддати свою пошану Кобзареві. За даними останніх досліджень пам’ятник Шевченку у нашому місті  входить у десятку найцікавіших  пам’ятників Шевченку на Україні. 

Вірш  Ганни Чубач  «Не малюйте Шевченка сумним!»

ВЕДУЧА 

Ось і перегорнули ми останню сторінку життя і творчості Великого Шевченка.  У кожного з нас – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. Всяк пише про нього, як може. А сам Шевченко, як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Він росте і розвивається  в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення… В бібліотеках міста є всі зібрання творів Великого Кобзаря, а також цікаві видання про його життєвий і творчий шлях, багато  з них представлені  до Вашої уваги на книжковій експозиції  «Слово Шевченка, переживе віки».

ВЕДУЧИЙ 

Його слово  завжди живе між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. «Перечитуймо, повертаймося  до Кобзаря – і нам відкриється багато чого!  Можливо –  ціла  вічність!»

«Українці, брати, усіх поколінь! 

Долітає до зір – ми народ, а не маса. 

І немає на світі кількох  Україн, 

Де засіяно слово і думи Тараса» 

 Ми щиро вдячні Вам за увагу. Нехай гордий український дух Великого Кобзаря  запалює в наших душах Віру. Надію. Любов. 

 Звучить пісня  «Українці великі й малі у піснях Кобзаря прославляють

Сценарій підготувала                            Соломончук В.В                                                                провідний методист ЦМБ 

Відповідальна за випуск                      Онищук Л.В., директор МЦБС

Оноре де Бальзак і Україна ( До 215-річчя видатного письменника)

 Відділ культури Новоград – Волинської міської ради 

Новоград-Волинська міська централізована бібліотечна система 

Новоград-Волинська міська центральна бібліотекаім. Ю. Ковальського 

 

Оноре де Бальзак і Україна

(  До 215-річчя видатного письменника) 

1799 – 1850 

Біобібліографічний  нарис

 

м. Новоград-Волинський 

2014 

Оноре де Бальзак – видатний французький письменник ХІХ ст., творець монументальної епопеї  «Людська комедія», яка стала своєрідним літописом життя французького суспільства першої половини ХІХ ст. і одним з найпотужніших творів реалізму.  Творчість О. де Бальзака посідає особливе місце у французькій і світовій літературах першої половини ХІХ ст. Належність Бальзака до реалістичної літератури не викликає сумніву, але якою мірою і чи є він взірцевим письменником-реалістом – це вже питання, яке потребує з’ясування. 

До 215 – річчя від дня народження Оноре де Бальзака присвячено біобібліографічний нарис «Оноре де Бальзак і Україна». 

Видання включає вступ  та бібліографічний список літератури за  розділами: 

1 розділ  -  Біографія та творчий шлях; 

2 розділ – Твори Бальзака; 

3 розділ   – Пам’ятні місця; 

4 розділ   – Вебліографія. 

У розділах представлено книги та статті із періодичних видань, які розташовані в алфавітному порядку. 

Нарис  рекомендовано бібліотечним працівникам, вчителям, студентам, учням, а також широкому колу читачів. 

Укладач та комп’ютерний набір:                                  С. Юхимчук, бібліограф ЦМБ 

Комп’ютерний дизайн:                                                    О. Кобрина , пров. бібліотекар ЦМБ 

Відповідальна за випуск:                                               Л. Онищук  директор МЦБС 

Складаючи опис людських 

вад і чеснот, занотовуючи 

найцікавіші вияви пристрастей, 

зображуючи характери,вибираючи 

найголовніші в житті суспільства 

події, створюючи типи за допомогою 

об’єднання рис окремих однорідних 

характерів, я, може, й зумію написати

історію, що залишилася поза увагою 

безлічі вчених, – історію звичаїв. 

О. де Бальзак 

Народився Оноре Бальзак 20 травня 1799 р. в місті Турі, в сім’ї чиновника, помічника мера міста. Корінь письменника народний, селянський, хоч згодом його батько, і він сам доклали багато зусиль, щоб довести своє дворянське походження. Предки Бальзака були мовчазні, суворі селяни, люди «стійкі, наполегливі, з животами, вони обробляли землю ралами й засівали її пашницею».   Коли Оноре виповнилося вісім років, його віддали до Вандомського коледжу,навчального закладу ченців-ораторів. Чи не єдиною відрадою в коледжі були книги. Читав він багато й безсистемно. Там він починає писати вірші, очевидно тоді зароджується думка стати письменником. Здобувши середню освіту, Бальзак записується в Школу права, водночас відвідує лекції в Сорбоні. У 1919 році Оноре закінчує курс юридичного факультету і отримує ступінь бакалавра права і працює помічником нотаріуса. Тут, як говориться у пізнішому нарисі «Нотаріус», «ви починаєте бачити, чим насправді змазаний механізм будь-якого багатства, як огидно сперечаються спадкоємці над трупом, котрий ще не захолов». Бальзак домагається права стати письменником всупереч волі своїх батьків. Попри повну невдачу віршованої трагедії «Кромвель», він звертається до «низького жанру» — роману. Ціла низка романів були для Бальзака свого роду «ремісничими виробами», що мали якнайшвидше забезпечити його хлібом насущним для майбутніх літературних занять. В «Трактаті про вишукане життя» (1830) він заявляє, що майнова нерівність властива феодалізму не тільки не зменшилась після революції, а навпаки, зросла, і Франція зрештою перетворилась на «демократію багатіїв», країну, де єдиним божеством стало золото. Це в чомусь нагадує Україну після розпаду СРСР в 1991 році і здобутті суверенності, коли на наших теренах почали перекручувати і «пристосовувати» до наших реалій капіталізм і демократію. Бальзака, як і нині мислячих людей хвилює не стільки проблема «тиранії і свободи», скільки проблема «багатства і злиднів», що нині теж актуально в Україні. Адже це був новий кут зору на життя, з якого виростала вся система його поглядів на суспільство і людину . Всі ці роздуми лягли в основу «Людської комедії». 

Середина 30-х років у біографії О. де Бальзака примітна тим, що в цей час визначається не лише стиль його творчості, а й стиль життя в цілому: встановлюється характерна для великих митців майже повна єдність життя й творчості, історія життя дедалі більше зливається з історією творчості й поглинається нею. Працюючи по п’ятнадцять-шістнадцять годин на добу, більшу частину життя Бальзак проводить за письмовим столом, поринувши у світ створюваної ним «Людської комедії».

Однак це зовсім не означало, що власна біографія письменника зійшла нанівець, що він перетворився на відлюдника, який підміняє дійсний світ вигаданим. Таке суперечило його природі. Людина бурхливого темпераменту й непогамовної енергії, Бальзак не втрачає інтересу й смаку до життя, залишаючись надзвичайно активним і діяльним. Йому просто ніколи: його обсідають грандіозні задуми, підганяє честолюбство і, можливо не меншою мірою, невблаганні кредитори, які вимагають сплати боргів.

Писав Бальзак ночами, коли ніщо не могло відволікти його від творчості, по шість-вісім годин. Митець не визнавав роботи уривками: «Я не зможу працювати, якщо змушений буду перервати роботу й вийти хоча б на прогулянку. Я ніколи не працюю годину або дві». Йому необхідно було надовго занурюватися в уявний світ своїх героїв, жити їхнім життям. Лягаючи спати раннім вечором, Бальзак прокидався десь близько дванадцятої і йшов до кабінету, де не було нічого, крім простого письмового столу, на якому лежали кілька книжок класиків (для натхнення), стос паперу і застругані воронячі пера. Творив письменник, одягнувшись у знаменитий балахон, схожий на чернецьку рясу. 

У другій половині 30-х років у творчому доробку О. де Бальзака з’являються романи зі складною структурою. Це зумовлювалося прагненням письменника до комплексного зображення сучасного суспільства в різних його аспектах і виявах. Бальзак досягає особливої проникливості і експресії у викритті хижацького егоїзму й аморальності, що стали нормою життя буржуазного суспільства. Так, герої його роману «Кузен Понс» з дрібно буржуазного середовища з одного боку потерпають від бідності й суспільної несправедливості, виступають їх жертвами, з другого — їм властиві всі буржуазні вади й пороки. Це втілення «жадоби збагачення», заради наживи вони готові на все навіть на злочин. Адже такі вади і пороки мають, на жаль, місце і в нашому сьогоденні, які теж можуть ставати «нормою життя».  Загалом розвиток капіталізму на селі зображений в романі «Селяни» як руйнівний і болісний процес, від якого страждають не тільки дворяни-землевласники, а й селяни, й суспільство в цілому. Виграють лише хижаки-буржуа, до яких селяни потрапляють в нову кабалу, що ніяк не легше старої, феодальної, а в нас напів­кріпаць­кої.

Коли ж Бальзак оцінює розвиток капіталізму на селі з точки зору «суспільства в цілому», його наслідки здаються йому особливо згубними. Серед селян все більшої сили набуває «фінансове начало», дух корисливості і наживи і письменником це розцінюється як розлад здорової частини нації. «Корисливість, — пише він, — заволоділа всіма помислами селян, для них вже не важливо, чи законний і моральний той або інший вчинок, важливо лише вигідний він чи ні». Таким чином селянство перетворюється у величезний резерв буржуазії, але воно, розбуджене революцією кінця ХVІІІ ст., ховає в собі величезну загрозу для панування буржуазії для всього існуючого ладу. «Цей антисоціальний елемент, створений революцією, — пророкує Бальзак, — колись поглине буржуазію, як у свій час буржуазія поглинула дворянство». Адже подібні явища у свій час ми спостерігали і в Російській імперії. Саме тому нині нашим керманичам, законодавцям треба добре думати, що треба зробити не тільки для порятунку суспільства від олігархів-латифундистів, але як не допустити соціальної «пролетаризації» українського селянства, але і його «деморалізації».

У другій половині 1846 року, написані Бальзаком «Бідні родичі». Його здоров’я зруйноване титанічною працею, невмолимо погір­шується. Він скаржиться в одному з листів до Ганської в червні 1847 р.: «Мій мозок, мій розум говорить, що уява, творча здатність вперто завмерли в мені». А через місяць пише таке: «У мені немає більше сил чекати наступного року. Все в мені завмерло. Тільки щастя може повернути мені життя і здатність творити».  Сповнені трагізму останні роки життя Бальзака пройшли на Україні, де він провів більше двох років. Перший раз він приїхав у Верхівню, маєток Е. Ганської неподалік від Бердичева, 13 вересня 1847 р. і пробув там до 1 лютого 1848 р., навідавшись у листопаді 1847 р. до Києва, який справив на нього велике враження, де замовив навіть літографії з видами Києва, що прикрашали парадні сходи його паризького будинку. В кінці вересня 1848 р. він вдруге прибуває у Верхівню і залишається там до 23 квітня 1850 р. і двічі відвідує Київ.   

Цікаво, що відтворення української соціальної дій­сності в творах Бальзака дуже нечисленні. Дослідники пояснювали це ще і тим, що Бальзакові був чужий світ, що розкривався перед ним в Україні, і що Ганська прищепила йому неприязнь до всього українського та російського. Але вірогідніше за все, що тут фатальну роль відіграла «природна» причина — вичерпаність життєвих сил письменника. За весь 1849 рік він не написав навіть дрібного твору, хоч проявляв глибокий інтерес до слов’янського світу. Під час першого перебування у Верхівні він починає писати нарис «Лист про Київ», який так і залишився незавершеним. Бальзак цікавився не історією України, не її яскравим національним колоритом, а її тогочасним соціальним життям, розглядаючи його в загальному плані своїх суспільно-політичних поглядів на імперську Росію. Перші згадки з’являються про Україну в епістолярній спадщині Бальзака незабаром після встановлення листування з Ганською, які до того ж становлять чи не найбільш інтригуючий «романтичний» аспект його біографії.   І попри все, Бальзак любив Україну. Він називав її „прекрасним краєм, мешканці якої самі не знають, серед якої красиживуть”.                                       Евеліна Ганська, будучи спочатку таємничою «кореспонденткою», попросила підтвердити в газеті «Котідьєн» одержання листів письменником. 7 грудня 1832 р. він дав у згаданій газеті таку об’яву: «Пан де Бальзак одержав послання адресоване йому, він зміг лише сьогодні повідомити про це через дану газету й шкодує про те, що не знає куди надіслати відповідь».           Після цього таємнича кореспондентка відкрила своє ім’я. Так в життя Бальзака увійшла графиня Евеліна Ганська, уроджена Ржевуська, тридцятилітня дружина багатого поміщика Ганського, який був старший за неї на двадцять два роки.В кінці серпня 1833 р. відбулася їхня перша зустріч в Швейцарії, потім у Женеві і Парижі. Під час цих зустрічей Бальзак розмовляє з Ганськими й про Україну. Згодом у «Листі про Київ» він так передасть враження від цих бесід: «Я слухав розповіді про степи, селян, снігопади, управителів, євреїв і, нарешті, про поєднання цивілізації з варварством і все це у таких виразах і в такому фантастичному освітленні, що Україна стала мені здаватись єдиним у світі краєм, де я зміг би ще побачити цілком нові явища і людей». Ганські вели також розмови з письменником про поміщицьке землеволодіння, про труднощі ведення господарства, про «невдячність» і «варварство» селян і цими відомостями Бальзак пізніше користувався при написанні роману «Селяни». 

Роман «Селяни» Бальзака був передусім відгуком на важливі явища французької дійсності з їх глибоким проникливим аналізом. Разом з тим було опосередковане переломлення українського матеріалу, який прямо стосувався трактованої в ньому проблеми: «війни хатинок проти палаців», допомагаючи реалістичному їх відтворенню, що дало листування з Ганською. В січні 1837 року він пише їй: «Я прагну потрапити в Україну, як прагнуть до оазису в пустині». 

Оточення кріпосників негативно впливало на Бальзака, проте не могло паралізувати його природженого демократизму і здатності захоплюватись простими людьми. Письменник повний презирства до егоїстичної й недалекої буржуазії, яка прагнула до наживи, розпалює ненависть селян до дворянства і користується нею, тим самим готуючи собі могилу, — адже їй загрожує не менша небезпека «з боку комунізму, цієї живої і дійової логіки демократії». І підтвердження цих висновків ще до революції 1848 р. Бальзак побачив у Галицькому повстанні 1846 року. Галицьке повстання сприймалось Бальзаком у світлі важливих соціальних проблем, які трактувалися в романі «Селяни», де він розкрив глибокі й непримиренні конфлікти суспільного життя, які не могли бути вирішені в рамках існуючого ладу і наштовхували на найрадикальніші висновки. Твір об’єк­тивно набував революціонізуючого звучання. 

Так і лишився незавершеним роман Бальзака «Селяни», де його соціальний аналітизм проявився з особливою глибиною і переконливістю. Вже після смерті Бальзака за його чернетками і нотатками він був дописаний Е. Ганською, що мала «досвід польського магната».

Відомо, що небіж Ганської С. Ржевуський писав у спогадах, що українські селяни люто ненавиділи Ганського, маючи всі підстави вважати його «жорстоким і скаредним тираном». Тож не варто ідеалізувати і дружину Ганського Евеліну.  Ця людина була дуже далекою від  українців, якщо не їх ненависницею. 

Роман «Селяни» — це спостереження і роздуми Бальзака як над розвитком капіталізму на селі, так і над суспільним життям Франції. Він став важливою віхою у розробці сільської теми у французькій і всій європейській літературі, а далі стає засобом постановки й вирішення вагомих соціально-економічних політичних проблем.   

Тема роману сучасна і нині, коли в Україні триває капіталізація аграрного сектору. Українське село — в стані занепаду. Люди втрачають право на землю, паї в результаті незаконних оборудок спритних ділків перепродаються людям, далеким від сільського господарства. 

Основна тема роману — конфлікт між поміщиками з одного боку та селянами з буржуазією — з другого, в період Реставрації. Бальзак зображає союз селян з буржуазією і сумні наслідки цього союзу, це те, що нині ми бачимо в українському селі, тільки ще страшніше, адже, як і там, так і у нас капіталізація готує сумну долю пролетарів селянину. І все це письменник трактує як страшну загрозу суспільству. Адже у нас теж на фоні ще не прийнятого законодавства про власність на землю в суспільстві і в глибині сіл вже точиться боротьба між землевласниками й селянами, які стають не тільки пролетарями, наймитами, безробітними, але із деморалізацією останніх. За Бальзаком не тільки «сільських пролетарів», що перетворювалися на робітників, він мав на увазі, а й «моральну пролетаризацію» селянства, що виявляється у «вільному ставленні» до приватної власності і існуючих законів. Саме тому нашим можновладцям і законотворцям і державотворцям треба добре перечитати роман «Селяни» Бальзака і зробити висновки. Бо як говориться в понятті роману цей «анархізм» стає визначальною рисою селян, цього «антисоціального елементу», породженого революцією, а в нас хаосом і беззаконням. 

У листі до Ганської пророкував в 1848 р.: «Республіка не протримається більше трьох років (це найбільше!). У нас неминуче буде диктатор або диктатура — і ми знову повернемося до монархії, яку лицемірно називають конституційною».

Бальзак був сильний аналітик, адже все так і сталося з великою точністю.Здоров’я Бальзака неухильно погіршується, він майже нічого не пише. В листах до рідних він навіть звинувачує «суворий український клімат», але це розплата за непомірний труд і перенапругу, що виснажили його.           Бальзак домагається від Ганської шлюбу, яка була вже вдовою, але та продовжує вагатися. Врешті-решт, як пише А. Моруа, «жалість, кохання і слава взяли гору і вона дала згоду на шлюб». 14 березня 1850 р. Бальзак і Ганська обвінчалися у Бердичівському костьолі св. Варвари. Наприкінці квітня того ж року виїхали в Париж, куди Бальзак прибув в тяжкому стані. Однак медицина вже не могла допомогти і 18 серпня 1850 року він спочив вічним сном. На похоронах творця «Людської комедії» виступив В. Гюго, який сказав: «Бальзак був одним із перших серед великих, одним з кращих серед обранців. Всі його книги утворюють одну книгу, книгу живу, блискучу й глибоку, в якій рухається і діє вся наша сучасність, втілена в цілком реальних образах, на яких лежить печать розгубленості і жаху». 

З творчістю Бальзака був обізнаний Шевченко, про це свідчать згадки про бальзаківські твори в його повістях. І. Франко в своїх статтях теж характеризує Бальзака, як одного з найвидатніших представників реалізму у французькій і європейській літературі. Творчістю Бальзака захоплювалися українські письменники другої половини XIX – початку XX ст. від Марка Вовчка до М. Коцюбинського. Переклади його творів українською мовою з’являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман “Батько Горіо” як літературний додаток до журналу “Діло”. Широке входження письменника в українську культуру починається у 20-30-х роках XX ст., коли з’являються в українських перекладах основні його твори. Цей процес тривав у повоєнні роки. Класичними стали переклади українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб’язко, В. Підмогильним, М. Рудницьким та ін.

З 1989 р. здійснюється 10-томне видання творів Бальзака українською мовою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук, І. Сидоренко, Т. Воронович та ін. 

Творчість великого французького письменника Оноре Бальзака належить всьому людству ще і тому, що він виявляв динамічні сили сучасної цивілізації, розкривав її глибокі суперечності і намагався їх розв’язати. 

У суверенній Україні вже цілком назріла необхідність видати зібрання творів великого французького реаліста, українською мовою. Маємо зробити все, щоб проводити відкриті уроки класиків світової літератури для нашої молоді, а не підсовувати навзамін новомодні і віддалені від реальності фентезі. 

Творчий доробок

Твори

  • «Психологія шлюбу» фр. Physiologie Du Marriage (1829);
  • «Гобсек» фр. Gobseck (1830), повість;
  • «Еліксир довголіття» (1830);
  • «Метр Корнеліус» (1830);
  • «Шагренева шкіра» (1831);
  • «Червоний готель» (1831);
  • «Доручення» (1832);
  • «Покинута жінка» (1832);
  • «Полковник Шабер» фр. Le Colonel Chabert (1832);
  • «Батько Горіо» фр. Le Père Goriot (1834);
  • «Пошуки Абсолюту» (1834);
  • «Драма на березі моря» (1834);
  • «Прославлений Годісар» (1834);
  • «Прощений Мельмот» (1835);
  • «Шлюбний контракт» (1835);
  • «Обідня безбожника» (1836);
  • «Дочка Єви» (1838);
  • «П’єретта» фр. Pierrette (1839);
  • «Альбер Саварюс» (1842);
  • «Уявна коханка» (1842);
  • «Оноріна» (1843);
  • «Провінційна муза» (1844);
  • «Депутат від Арсі»;
  • «Дрібні буржуа»;
  • «Театр, який він є»;
  • «Музей древностей»;
  • «Етюд про Бейлу»;
  • «Людська комедія» фр. La Comédie Humaine;

Романи:

  • «Євгенія Гранде» фр. Eugénie Grandet (1833);
  • «Втрачені іллюзії» фр. Les Illusions Perdues (1843);

Драми:    «Мачуха» фр. La Marâtre (1848);

Українські переклади 

Переклади творів Бальзака українською мовою з’являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман «Батько Горіо» як літературний додаток до журналу «Діло». Широке входження письменника в українську культуру починається у 20—30-х роках XX ст., коли з’являються в українських перекладах основні його твори. Цей процес тривав у повоєнні роки. Класичними стали переклади українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб’язком, В. Підмогильним,М.Рудницькимтаін. 

З 1989 р. здійснюється 10-томне видання творів Бальзака українською мовою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук, І. Сидоренко, Т. Воронович та ін. Було видано перших п’ять томів. Шостий, був перекладений і зданий до видавництва В. Шовкуном,але до цього часу не надрукований. 

Ряд найвідоміших романів Бальзака українською переклала Єлизавета Старинкевич (романи «Шуани», Батько Горіо”).

Існує декілька варіантів українського перекладу роману «Шагреньова         шкура» («Шагренева шкіра»). Цей роман перекладали Василь Вражливий (1929р.), Ольга Крупко. 

Одним з перекладачів Бальзака українською був і Анатоль Перепадя. 

ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ 

1.Бальзак в воспоминаниях современников/Сост., вступ.статья И.Лилеевой; Коммент. и указатели И.Лилеевой и В.Мильчиной.-М. :Худож.лит.,1986.- 559 с., портр.(Лит.мемуары)

2.Вакулюк П. На вівтарі святої любові/ П.Вакулюк// Зарубіжна література.- 2002.-34, С. 5

3.Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С. 100 знаменитых писателей / Худож.-оформитель Л.Д.Киркач.-Харьков:Фолио, 2006.- 510 с.- (100 знаменитых)

4.Затонський Д. Нове прочитання французького класика: Літ.портр. Оноре де Бальзака.- К.: Веселка, 2004.- 23 с. 

5.Моруа А. Прометей или Жизнь Бальзака.Роман./пер. с франц. Я.Лесюка и Н.Немчиновой.-М.:Радуга, 1983.- 672 с.

6.Наливайко Д. Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості.-К.: Дніпро, 1985.- 198 с.

Статті:

Женщины в творческой судьбе Оноре де Бальзака // Всесвітня літ – ра. – 2009. – №6. – с.59-64

Мельник О. Велич і злидні «українського версалю»: тут зупинявся Оноре де Бальзак, гостювали найтитулованіші магнати Європи, а за часів Союзу була туберкульозна лукарня / О. Мельник // Урядовий курєр. – 2010. – 12 червня. – с.5

Сухаренко Г. М. Два уроки з вивчення творчості Оноре де Бальзака / Г. М. Сухаренко // Зарубіжна л-ра. – 2008. – №9. – с.56-58 

Музеї

У квітні 1959 року в приміщенні Верхівнянського сільськогосподарського технікуму (с. Верхівня) було відкрито кімнату-музей Оноре де Бальзака, а у 1999 році тут засновано Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.Щороку у день народження Оноре де Бальзака — 20 травня — у Верхівні проводиться Міжнародне літературно-мистецьке свято «Весна Прометея». 

Верхівня стала місцем паломництва французьких туристів, й посольство Франції в Україні взяло над нею безпосереднє опікунство. 

З’ясувалося, що досі поблизу Бердичева, на Житомирщині, стоїть костел святої Варвари (в радянські часи він слугував спортзалом, а тепер у ньому моляться парафіяни Української Греко-Католицької Церкви), де вінчалися графиня Евеліна Ганська з „великим французом” Оноре де Бальзаком. На фасаді храму в меморіяльній рамці так і написано: „Тут 2березня 1850 року житомирський прелат Віктор Ожаровський закріпив церковним актом шлюб Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака”. 

Музей Оноре де Бальзака (Саше, Франція). 

Вебліографія

В Інтернеті Оноре де Бальзаку присвячено декілька цікавих сторінок, де можливо знайти додаткову інформацію про всесвітньо відомого письменника, а також  його афоризми та музей. Найбільш цікавими з них є: 

http://ru.wikipedia.org/wiki/ (віртуальна енциклопедія)

http://taina.aib.ru/biography/onore-de-balzak.htm(біографія)

http://www.russianparis.com/litterature/authors/balzac.shtml(твори)

http://letter.com.ua/autor/balzac.php (біографія та афоризми)

http://trushkovvv.narod.ru/balzac.htm (біографія)

http://www.piplz.ru/page-id-342.html (біографія) 

balzac-museum.com›ganska.htm (Музей в с. Верхівня) 

www.jazztour.ru/france/paris/attractions/museum of. balzac (Музей у Франції)

Рекомендаційні списки
“НАМ З ЗЕМЛЕЮ РАЗОМ ЖИТИ”

”НАМ З ЗЕМЛЕЮ РАЗОМ ЖИТИ”

(Рекомендаційний список) 

 

«У людства повинно бути майбутнє, 

і воно                                                       може бути світлим. 

Нерозв’язаних проблем                                                       немає. 

Пройти небезпечну ділянку шляху в                                                       майбутнє 

допоможе світло екологічних  знань, 

активність, праця та високий професіоналізм». 

( М. Реймерс) 

 

Населення планети все більше відчуває тривогу за екологічний стан Землі. Вчені шукають вирішення проблем оздоровлення повітряного басейну і водоймищ, створюючи безвихідні технології тощо. Але величезна робота із збереження природи повинна починатися з перебудови нашої свідомості. Скільки не живи на світі. А все не перестанеш дивуватись диву життя, природи і тому, як нерозривно ми з нею зв’язані. І якщо ми хочемо бачити нашу планету екологічно здоровою, то екологом повинен бути кожний в своєму житті, в своїй професії. І розумний спосіб вирішення проблеми – екологічна освіта і виховання екологічної культури. 

В Україні така робота здійснюється за програмами «Природа і людина», «Людина і культура», «Природа, наука і техніка», «Природа і суспільство», «Екологія і народознавство», «Екологія і краєзнавство». 

В учбових закладах іде активний процес екологізації всіх предметів. Значення оптимально організованої системи екологічної освіти та екологічного виховання– більш ніж очевидне. 

Долучаючись до вирішення екологічних проблем, враховуючи важливість теми, центральна міська бібліотека пропонує рекомендаційний бібліографічний список  літератури  «Нам з землею разом жити». В бібліографічному списку розглядаються основні концепції екології та діяльності людини і довкілля. 

Література в списку згрупована в тематичних розділах, які висвітлюють окремі проблеми екології, охорони природи та раціонального природокористування, питання екологічної безпеки людини, гігієни навколишнього середовища та антропогенного впливу на довкілля. Пропонуються також матеріали, присвячені актуальним проблемам екологічної політики та економіки, збереження водних ресурсів та живої природи, розвитку природно-заповідного фонду. 

До списку  також  включені  матеріали, присвячені формуванню екологічної культури та екологічній освіті дорослих, а  на допомогу екологічному вихованню молоді – розробки виховних заходів. 

Видання адресоване широкому колу читачів – всім, кому не байдужа доля нашої планети, і, перш за все,  -  школярам, студентам, викладачам, бібліотекарям. 

 

ЕКОЛОГІЯ  -  НАУКА  ПРО                        ДОВКІЛЛЯ

Білявський Г.О. Основи екологічних знань: Підручник для учнів / Г. О. Білявський. – К.: Либідь, 2000. – 336с.

Зараз наша держава перебуває в стані глибокої екологічної кризи. У такій ситуації особливого значення набувають екологічні виховання й освіта людей. Сьогодні кожній людині необхідно засвоїти певний обсяг екологічних знань, що дають змогу правильно зрозуміти процеси й закономірності взаємовідносин людини й природи.

Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посібник / Ю. Бойчук, Е. Солошенко, О. Бугай. –  Суми: ВТД «Університецька книга»,  2003. – 284с.   

Посібник розрахований на студентів неекологічних спеціальностей вищих закладів освіти, викладачів, учнів та усіх, кому не байдужі екологічні проблеми світового масштабу і, зокрема, України. 

Бобильов Ю. П. Концепції сучасного природознавства / Ю. Бобильов. – К.: Центр навчальної літ., 2003. – 244с. 

У посібнику подано ідеї, погляди та оцінки визначних вчених – дослідників природи щодо актуальних питань природознавства, зв’язків цієї науки із суміжними науками, зокрема фізикою, біологією, історією. Розраховано на  всіх, хто цікавиться проблемами саморозвитку і самовдосконалення природи. 

Гончаренко М. С. Екологія людини: Навч. посібник / М. Гончаренко, Д. Бойчук. – Суми: ВТД «Універсальна книга», К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 394с.

Знання закономірностей екологічних впливів на людину неможливе без вивчення впливу людини на природу. Даний посібник – одна з небагатьох спроб викладення сучасної теорії розуміння феномена людини з екологічних, біологічних, соціальних  і філософських позицій. 

Губарець В. Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля: сучасний аспект / Губарець В, Падалка І.- К.: Техніка, 2009. – 320с. 

Викладено найважливіші аспекти сучасного стану навколишнього природного середовища, показано суть процесів боротьби за збереження довкілля в Україні. По науковому точно й публіцистично розповідається про причини інтенсивного забруднення атмосфери, наголошується на проблемах чистого повітря, питної води, якості грунтів, зелених масивів, невиправданому зникненні малих річок, боліт тощо. Детально аналізуються факти недбалого ставлення людини до рослинного і тваринного світів. Подаються практичні рекомендації щодо запобігання катастрофічним повеням, лісовим пожежам, вміння протистояти спустошливим суховіям, масовим за гибелям птахів, риб, рідкісних тварин, а також досвід організації захисту навколишнього середовища.   Розраховано на широку читацьку аудиторію.

Екологічна енциклопедія. У 3 т. – К.: Центр екологічної  освіти та інформації, 2007

Тритомна Екологічна енциклопедія – перше в Україні широко планове науково – довідкове видання, в якому подано інформацію про всі теоретичні й прикладні напрямки екології. Великого значення у виданні надано питання охорони природи, раціонального природокористування, заповідній справі.

Збереження біорізноманіття в Приморсько – степовому екокоридорі. Каталог видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарських заходів / Відп. ред. Таращук С. В. –   К.: Громадська організація «Веселий Дельфін», 2007. – 112с. 

Це видання відкриває цикл публікацій, які покликані допомогти господарським та проектним організаціям, держслужбовцям, громадянам зберегти рідкісні рослини і тварини в ході господарської діяльності у Причорноморському регіоні України.  Каталог містить дані щодо особливостей біології, місць перебування, поширення 96 видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарських заходів. Серед них судинні рослини складають 21 вид, ракоподібні – три види, комахи – 63,   плазуни – чотири та ссавці – п’ять видів. Наведено режими природокористування, необхідні для збереження кожного виду. 

Кучерявий В. П. Екологія / В. Кучерявий . – Львів: Світ, 2000. – 500с. 

Екологія «як наука про біологію довкілля» все рішуче заявляє про своє існування. Сьогодні про здобутки екології може дізнатися кожен, узявши в руки цей підручник.     

Мусієнко М. М. Екологія: тлумачний словник / М. Мусієнко. – К.: Либідь,  2004. – 376с. 

Мета пропонованого видання – допомогти формуванню уявлення про сучасну екологію як комплексну міждисциплінарну науку, що інтегрує знання про землю та її біосферу. 

Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи: Словник – довідник / М. Мусієнко, В. Серебряков. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. –  624с. 

Пропонована книга – найбільш повний словник – довідник термінів і понять у галузі екології та охорони природи. Даний словник допоможе формуванню уявленню про сучасну екологію як про комплексну міждисциплінарну науку.

Сафронов Т. А. Екологічні основи природокористування: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / Т. Сафронов. – Львів: «Новий світ», 2000. – 248с.   

Висвітленні найважливіші розділи традиційної та сучасної екології, екологічні основи та проблеми раціонального природокористування. 

Таргонський Н. П. Зелений дивосвіт Полісся / П. Н. Таргонський, Г. Й. Бумар. – Новоград – Волинський: «НОВОград», 2007. – 224с.; таблиці.

В книзі популярно розповідається про одну з найбільш цікавих фізико – географічних областей України – Полісся, в тому числі про Центральне (Житомирське), яке здавна привертає увагу дослідників і шанувальників природи багатством, оригінальністю і різноманіттям флори. Розглядаються питання охорони рослинного світу.       

Охрана и оптимизация окружающей среды / А. А. Лаптев, С. И. Приемов, И. Д. Родичкин, Ю. С. Шемшученко; Под. ред А. А. Лаптева. – К.: Лыбидь, 1990. – 256с.

В книзі наведені систематизовані довідкові дані про регулювання взаємовідносин навколишнього середовища та суспільства, рекомендації по збереженню генофонду рослинного та тваринного світу, про охорону ландшафтів.  Тут розміщені матеріали про проведення природоохоронних заходів на Україні. Розглянуті технічні методи охорони та покращення стану навколишнього середовища. Розповідається про міжнародну співпрацю та  ще багато цікавого. 

Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь – справочник / Н. Реймерс . – М.: Мысль, 1990. – 637с. 

Еколого – соціально економічний словник – довідник «Природопользование» -  перший в світі з дослідів створення проблемного словникового видання. В словник вміщено близько 5 тисяч найбільш важливих для природного використання понять і термінів із звичайних та загальних наук. Зміст словника має риси як понятійно – термінологічного так і енциклопедичного видання. 

Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Слов. – справ. / Н. Реймерс. – М.: Просвещение, 1992. – 320 с.: ил.

Збереження природного довкілля та розумна охорона природи – одна з найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в теперішній час. Словник, що рекомендується, має екологічну направленість. Книга орієнтована на усвідомлення людиною складності сучасної екологічної ситуації в світі, шляхи вирішення набутих проблем, на усунення більшості помилкових рішень в цій області.

АНТРОПОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ 

Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки : Розпорядження від 03.01.2013 р. / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2013. – № 6. – с. 69-71. Див. також “Урядовий кур’єр”, 2013, 25 січ., с. 14. 

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку : Постанова від 28.08.2013 р. / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2013. – № 87. – с. 112-115. –  Див. також: “Урядовий кур’єр”, 2013,  21 листоп., с. 11. 

Антіпова А.  Шукайте кошти на полігонах! : [про досвід поводження з побутовими відходами в Луганській обл.] / А. Антіпова // Голос України. – 2013. – 23 лют. – с. 14.     

Гетьман В. Коли відходи витісняють людину : [в Україні загальна кількість накопичених відходів перевищує 38 мільярдів тонн] / В. Гетьман // Урядовий кур’єр. – 2013. – 22 лют. – с. 11. 

Данилець О. Чергова перемога над природою? : Очерет почали розглядати як самовідновне джерело дешевої енергії : [екологічні наслідки масового використання очерету та рогози як енергетичної сировини] / О. Данилець // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 трав. – с. 8.

Ісаченко С. Домбровський кар’єр: отруйна вирва чи золоте дно? : Відродження вкрай потрібного для економіки країни виробництва калійних добрив – найефективніший засіб розв’язання екологічних проблем Калуша і Прикарпаття [видобування калійних солей] / С. Ісаченко // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 серп. – с. 8 – 9 : фото.

Кривда М. Затамуйте подих, або Чому глибше дихати небезпечно / М. Кривда // Голос України. – 2013. – № 48 : 14 берез.    Про проблему забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами в Україні. Негативний вплив автотранспорту. Статистика щодо викидів шкідливих речовин в атмосферу. 

Петриченко В. Грунти і сталий розвиток України / В. Петриченко // Голос України. – 2013. – № 89 : 16 трав. – с. 22. – В змісті: Причини незбалансованого землекористування; Падіння гумусу. Захист від ерозії. Меліорація. Техногенна деградація грунтів. 

Фурдичко О. Від екології природи до екології душі : Україна може отримувати високі врожаї без пестицидів і мінеральних добрив / О. Фурдичко // Урядовий кур’єр. – 2013. – 10 жовт. -  с. 11.       Про загрозливу екологічну ситуацію в сільському господарстві України, незадовільний стан грунтів та необхідність переходу на органічне землеробство. 

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА.  ЕКОЛОГІЧНА ЕКОНОМІКА.                                                    РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА. ЧОРНОБИЛЬ.

Україна. Кабінет Міністрів. Питання проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств : Постанова від 18.09.2013 р. / Кабінет Міністрів України // Урядовий кур’єр. – 2013. – 20 листоп. – с. 9-10.Питання екологічної безпеки Європейського регіону, зокрема збереження природних ресурсів України. Особливості співробітництва України з Вишеградською четвіркою в контексті проблеми екологічної безпеки.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки : Постанова від 13.11.2013 р. / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2013. – № 91. – С. 11-22. – Див. також: “Урядовий кур’єр”, 2013, 4 груд., с. 9-10.

Дзьобак В. В істини є проста мова : Як отримували інформацію про найбільшу техногенну катастрофу ХХ сторіччя? : [аварія на ЧАЕС] / В. Дзьобак // Урядовий кур’єр. – 2013. – 12 квіт. – с. 10. – Продовж. теми див. “Урядовий кур’єр”, 2013, 16 квіт.; 17 квіт. 

Мельник С. На ЧАЕС поступово зменшується рівень радіації / С. Мельник // Голос України. – 2013. –  16 лют. – с. 13. 

Наукові засади використання природних ресурсів України в умовах екологічних обмежень // Голос України. – 2013. – 31 серп. – с. 9 : фото.

Прокопчук С. Чорнобильська зона: статус – кво, що влаштовує всіх / С. Прокопчук // Урядовий кур’єр. – 2013. – 26 квіт. – с. 8-9. 

Радіація в навколишньому світі : [матеріал до бесід з учнями] // Позакласний час. – 2013. – № 5-6. – с. 59-61. 

Яновський С. Безпека – найвищий пріоритет у роботі атомних електростанцій : [матеріали парламентських слухань "Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи"] / С. Яновський // Голос України. – 2013. –  25 квіт. – с. 20. 

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ.                 ГІГІЄНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 

Бедзір В. Красива етикетка не гарантує якості : [про якість виноробної продукції в Україні] / В. Бедзір // Урядовий кур’єр. – 2013. – 13 листоп. – с. 8. 

Біловицька Н. Ми самі не знаємо, що споживаємо : Чому якість продуктів в Україні залежить не від стандартів і системи контролю, а від совісті виробників? : [безпека харчування] / Н. Біловицька // Урядовий кур’єр. – 2013. – 18 верес. – с. 6. 

Вертіль О. Щоб не “склеїти ласти”, звертайте увагу на пластик : Надмірне захоплення одноразовими стаканчиками і тарілками може призвести до неприємностей зі здоров’ям / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2013. –  29 листоп. – с. 1

Громов О. Синтетична симпатія : В Україні використовують чимало неякісних та шкідливих для здоров’я будматеріалів, про які люди мають знати / О. Громов // Урядовий кур’єр. – 2013. – 12 листоп. – с. 8 : фото. 

Іщенко Г.  Через неякісну їжу – за грати : Безпеку харчової продукції контролюватиме один орган, а всю відповідальність за це покладуть на бізнес : [про проблеми контролю та нагляду за виробництвом харчової продукції] / Г. Іщенко // Урядовий кур’єр. – 2013. – 27 листоп. – с. 18.

Ковбас С.  Правда про ГМО: обізнаність означає озброєність! / С. Ковбас // Гетьман. – 2013. – № 1. – с. 64-68 : фото. 

Курик М. Скільки коштує здоровий школяр : [екологічна педіатрія, екологічна безпека здоров'я дитини в системі освіти] / М. Курик  // Урядовий кур’єр. – 2013. – 24 верес. – с. 17.

Кущ П. Маркуй “своїх”, щоб “чужі” й духу боялися : [як знайти золоту середину між поширенням безпідставних жахів про ГМО та перевагамиподальшого використання генетично-модифікованих культур і харчових продуктів] / П. Кущ // Урядовий кур’єр. – 2013. – 5 груд. – с. 10. 

Малолєткова О.  Чому не літають мокрі кури? : Вітчизняний стандарт може заблокувати вихід українського м’яса птиці на європейські ринки : [деякі норми ДСТУ "М'ясо птиці" не відповідають міжнародним стандартам] / О. Малолєткова // Урядовий кур’єр. – 2013. – 22 січ. – с. 7.

Поліщук І.  Бутерброд з ікрою і консервантами : [якість червоної ікри, що реалізовується на ринку України] / І. Поліщук  // Урядовий кур’єр. – 2013. – 3 січ. – с. 8. 

Поліщук І. Свято в баночці : В Україні все ще додають у делікатес консервант, заборонений в Росії та країнах Євросоюзу : [якість червоної ікри] / І. Поліщук // Урядовий кур’єр. – 2013.-  17 груд. – с. 11. 

Поліщук І. Убивча косметика : [чим загрожують нашому здоров'ю креми, гелі, дезодоранти] / І. Поліщук // Урядовий кур’єр. – 2013. – 4 жовт. – с. 12. 

Поліщук І. Яблука в камуфляжі : [чим обробляють овочі й фрукти і як розпізнати хімікатний продукт] / І. Поліщук // Урядовий кур’єр. – 2013. – 21 листоп. – с. 7. 

Шевчук І. Локшина з ГМО народові на вуха : Від чого виробники захищають людей? / І. Шевчук // Урядовий кур’єр. – 2013. – 21 лют. – с. 8. 

ЖИВА ПРИРОДА 

Україна. М-во екології та природних ресурсів.  Про затвердження порядку державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України : Наказ : [від 09.10.2012 р.] / М-во екології та природних ресурсів України // Офіційний вісник України. – 2013. – № 3. – с. 222-223. 

Бардар В. Антивовчі настрої ненаукові та протиприродні : [про проблему знищення популяції вовків в Україні] / В. Бардар // Голос України. – 2013. – 14 лют. – с. 14.     

Біловицька Н. Є де сховатись гіацинтику блідому / Н. Біловицька // Урядовий кур’єр. – 2013. – 30 жовтня. – с.29.       Дніпропетровщина активно розширює екологічну мережу. 

Зилюк Ю.  Проект “Чистий ліс” : [про проблему вирубки лісів в Західній Україні] / Ю. Зилюк // Голос України. – 2013. – 3 квіт. – с. 20. 

Ісаченко С. Імператори лісу : У буковинські ліси повертаються зубри / С. Ісаченко // Урядовий кур’єр. – 2013. – № 79 : 26 квіт. – с. 12. 

Листопад О. Дарує підсніжники? Отже, не любить : [про проблему "квіткового" браконьєрства в Україні та знищення первоцвітів] / О. Листопад // Урядовий кур’єр. – 2013. – 12 берез. – с. 8. 

Листопад О.  Куди ховатись білоокій качці? : Новий законопроект передбачає дозвіл на відстріл тварин у заповідниках : [законопроект “Про внесення змін до  закону України “Про природно-заповідний фонд України”, екологічний та мисливський туризм / О. Листопад // Урядовий кур’єр. – 2013. – 6 берез. – с. 1, 19.

Листопад О.  Сім хвилин смерек і буків : [проблема вирубки українських лісів] / О. Листопад // Урядовий кур’єр. – 2013. – 1 черв. – с. 16. 

Мельник В. Царський птах : [про відродження популяції лебедів-шипунів та охорону цих птахів на Волині, лебеді на Шацьких озерах / В. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2013. – 2 берез.  –    с. 18. 

Нежигай І. Сафарі на Кінбурні скасовується. Вовків просто розстріляють : [про проблему регулювання чисельності вовків на території Кінбурнської коси] / І. Нежигай // Голос України. – 2013. – 26 черв. – с. 16.

Нежигай І. Кінбурнські вовки. Презумпція невинуватості : [про проблеми регулювання кількості вовків на Миколаївщині, відстріл тварин] / І. Нежигай // Голос України. – 2013. – 11 груд. – с. 12. 

Френц Л. Сто лет одиночества : [об угрозе исчезновения популяции гигантских черепах] / Л. Френц // GEO. – 2013. – № 5. – с. 106-117 : фото.

ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ 

Кушнір Б. Цілющі джерела Львівщини: давня казка чи буденна реальність? : [про проблему виснаження запасів мінеральних вод в Україні та зникнення бальнеологічних курортів] / Б. Кушнір// Голос України. – 2013. –  6 берез. – с. 10. 

Шушвал С. М. Хай вічно струмує чиста вода : [розробка виховного заходу для учнів до Всесвітнього дня води] / С. М. Шушвал // Позакласний час. – 2013. – № 3-4. – с. 41-48.

Шукаємо чисту криницю : [про екологічний стан водних ресурсів в Україні] // Урядовий кур’єр. – 2013. – 22 берез. – с. 5.

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

Івашко О. Синюха дихатиме на повну / О. Івашко // Урядовий кур’єр. – 2014. – 14 січня. – с.11    За останні десять років річка Синюха, з якої бере воду місто Первомайськ, обміліла й замулилась. 

Мельник В. Навіть косовиця може стати святом : На Волині успішно завершився проект, спрямований на поліпшення природно-заповідної справи / В. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2013. – 25 січ. – с. 13. 

Олександрів С. Народні обранці особисто контролюватимуть розвиток заповідників / С. Олександрів // Голос України. – 2013. – 26 листоп.  – с.4 

Рибальченко В. Притоки Орелі та заплавним озерам загрожує зникнення / В. Рибальченко // Голос України. – 2013. – 31 жовтня. – с.14 

Пирій І. Не забивайте гвіздки мікроскопом : Громадськість вимагає навести лад у діяльності природних заповідників : [як врятувати заповідники від навали туристів] / І. Пирій // Урядовий кур’єр. – 2013. –  21 листоп. – с. 21. 

У Заповідниках не рубати! // Урядовий кур’єр. – 2013. – 19 жовтня. – с.21Прокуратура та громадськість захистили дику природу.    Шевчук І. Куяльник: крига скресне у березні? / 

І. Шевчук // Урядовий кур’єр. – 2014. – 17 січня. – с.7   Заявку на порятунок цілющого лиману вже зроблено, проте питання коштів залишається відкритим. 

Яновський С. Національний парк на “мінному полі” : [про ситуацію із знешкодженням боєприпасів на військовому полігоні, розташованому на території Національного парку "Олешківські піски"] / С. Яновський // Голос України. – 2013. – 23 берез. – с. 14.

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ДОРОСЛИХ 

Притуляк Н. О. Планета людей у небезпеці : [сценарій заходу екологічної тематики для студентів] / Н. О. Притуляк // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 5-6. – с. 107-109. 

Яновський С. Замість “привілейованого” браконьєрства має бути доступне полювання : [Херсонщина] / С. Яновський // Голос України. – 2013. – 31 січ. – с. 14. 

Яновський С. Із солоних озер браконьєри націдили мільйони : [херсонська рибінспекція викрила злочинне угруповання браконьєрів, що "спеціалізувалося" на видобуванні крихітного рачка - артемії, який водиться у каскаді Марківських солоних озер Голопристанського району області] /  С. Яновський // Голос України. – 2013. – 22 черв. – с. 18. 

Яновський С. Унікальна природна зона стала ласим шматком : Пропозиції чиновників розширити Херсон, віддавши під забудову зони відпочинку та ста-діони, збурили все місто / С. Яновський // Голос України. – 2013. – 29 трав. – с. 5.   Про спроби коригування генерального плану міста та його екологічні наслідки. Загроза ліквідації заболоченої зони дніпровських плавнів. 

Яновський С. Усе легітимно і… небезпечно : [про проблеми, пов'язані зі створенням приватного дельфінарію поруч із скотомогильником із сибіркою у Скадовську на Херсонщини] / С. Яновський // Голос України. – 2013. – 2 лют.

РОЗРОБКИ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ

 

Голос рідної Землі серцем слухати навчись! : Виховуємо юних природолюбів // Позакласний час. – 2013. – № 13-14. – с. 49-64.

Екологічна гра «Що? Де? Коли?» // Поз. час. – 2013. – №5 – 6. -  с.125 -126. 

Екологічні години в шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 11-12. -  с. 52-117.

Колешко Н. А. Назустріч природі : [виховання бережливого ставлення до природи, розробка біб. уроку] / Н. А. Колешко // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 3-4. – с. 97-99. 

Майбутнє Землі у твоїх руках” : [екологічне виховання] // Позакласний час. – 2013. – № 5-6. – с. 39-49. – В змісті – сценарії виховних заходів, екологічні ігри та вправи.

Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник  // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 15-16. – с. 52-64. 

Світ навколишній прекрасний : Екологічний круїз для учнів 3-4-х класів // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 17-18. – с. 79-81.       

Трегубова Л.А. День юного еколога // Поз. час. – 2013. – №9 – 10. с.38-44.

Хоменко С. І. Мову рідної природи розуміти серцем вчись / С. І. Хоменко // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 19-20. – с. 112-115. 

Шкода Т. М. Любімо світ, в якому живемо : [бібліотечний захід, присвячений укр. педагогу О. А. Захаренку, любові до рідного краю та його символів, формуванню екологічної культури] / Т. М. Шкода // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 1-2. – с. 37-39.                 

 

Упорядкування та                                           комп’ютерний набір: 

С. О. Юхимчук, бібліограф  ЦМБ 

Комп ’ютерний дизайн: 

О. А. Кобрина, пров. бібліотекар ЦМБ 

Відповідальна за випуск: 

Л.В. Онищук директор МЦБС

 

«В книжковій пам’яті – миттєвості війни»

 

«В книжковій пам’яті – миттєвості війни» 

(Рекомендаційний список літератури)

 

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях. 

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами встелиш їх тернистий шлях. 

 

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. 

Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань. 

У списку подано книги про Другу світову війну, а також твори відомих українських письменників про роки німецької окупації, юних месників у підпіллі та партизанських загонах, про життя дітей у період вигнання з України нацистських окупантів. Список стане в пригоді учням 5-9 класів, а також батькам і педагогам. 

Архіви окупації. 1941-1944 / Державний ком. архів України; упоряд. Н. Маковська. – К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2006. – 872с.:іл..

Безсмертя. Книга Пам’яті України 1941-1945/  Головна редакційна колегія І. О. Герасимов. – К.: Пошуково – видавниче агентство «Книга пам’яті України», 2000. – 944с.:іл..

Беркгоф, К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / К. Беркгоф. – К.: Могилянська академія, 2006. – 872с.:іл.. 

Василенко, Ж. Вірим у визволення / Ж. Василенко. – Новоград-Волинський: «НОВОград», 2008. – 32с. 

Вікопомний подвиг України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років: фотоальбом / ред.. О. Бобров. – К.: 2006. – 215с. 

Визволення України: Велика Вітчизняна війна: 1941-1945: Хронологічний довідник / Відповідальний редактор Е. Афонін. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 136с. 

Друга світова війна в історичній пам’яті України / Упоряд. Л. Герасименко. – Київ – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М. ,2010. – 247с. 

Кентій, А. Війна без пощади і милосердя: Партизанський фронт у тилу вермахту в Україні (1941-1944). – К.: Генеза., 2005. – 408с. 

Клюєнко, Д. В боях за визволення України / Д. Клюєнко. – К.: Політвидат України, 1984. – 176с. 

Книга Пам’яті України. Переможці. Житомирська область V том. – Житомир: Комунальне книжково-газетне видавництво «Полісся», 2014. – 1032с. 

Кузнецов, А. Бабин Яр / А. Кузнецов. – К.: «Саммміт – Книга», 2012. – 352с. 

Лето 1941. Украина: Документы и материалы. Хроника событий / Колектив авт..- составителей: Замлинский В. А. и др.. – К.: Изд – во «Украина», 1991. – 512с.:ил. 

Лисенко, О. Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття: Історичні  нариси / О. Лисенко. – К.: Наукова думка, 2010. – 730с. 

Місто Новоград-Волинський і Звягельщина на зламі 1940-х років / Відповід. редактор В. Вітренко. – Житомир: «Рута», 2015. – 424с. 

Моргун, Ф. Сталінсько- гітлерівський геноцид українського народу. Факти і наслідки. – Вид. третє, скорочене. – Полтава: Дивосвіт, 2008. – 288с. 

Народная война в тылу фашистських оккупантов на Украине 1941. Кн.1. 1944 Борьба в Подполье. – Киев: Наукова думка, 1985. – 400с. 

Пам’ятаймо їх імена: вони чесно служили Батьківщині / Упоряд.О. П. Резенов. – Житомир:»Полісся», 2010. – 172с. 

Реліквії великого подвигу у фондах житомирського краєзнавчого музею. – Житомир: 2005. – 311с. 

Савчин, М. Тисяча доріг: Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час другої світової війни / М. Савчин . – К.: Смолоскип, 2003. – 546с.:портр. 

Україна в полум’ї війни: 1941-1945 / П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов. – К.: Україна, 2005. – 560с.:іл.. 

Твори: 

Бедзик, Ю. О чем не докладывали фюреру: роман / Ю. Бедзик. – Киев: «Варта». – 1995. – 304с. 

Винничук, Ю. Танго смерті: роман / Ю. Винничук; худож.-оформл. О. Іванова. – Харків: Фоліо, 2013. – 379с. 

Пеунов, В. Війна очима солдата / В. Пеунов . – Донецьк: ТОВ «Альфа – прес», 2012. – 368с. 

Суворов, В. Її ім’я було Татьяна / В. Суворов. – К.: Гамазин, 2013. – 380с.:іл.. 

Суворов, В. Облом / В. Суворов. – К.: Гамазин, 2015. – 312с.:іл.. (Серія «Нетабачна історія”) 

 

Упорядкування та                                           комп’ютерний набір:

С. О. Юхимчук, бібліограф  ЦМБ 

Комп ’ютерний дизайн: 

О. А. Кобрина, пров. бібліотекар ЦМБ 

Відповідальна за випуск: 

Л.В. Онищук, директор МЦБС

 

«Пам’ять про страшні часи»

 «Пам’ять про страшні часи» 

(Рекомендаційний список літератури)

 

«В землі не скрилось, тліном не взялось 

Витке і ніжне золото волось,

Блищить на мокрій твані крутоярів 

Розбите скло старечих окулярів,

І дотліває, кинутий набік, 

Закровлений дитячий черевик» 

Микола Бажан 

 

Бабин Яр у Києві – це історичне місце, відоме далеко за межами не тільки Києва, але й усієї України. Місцевість набула сумної популярності завдяки подіям періоду німецької окупації Києва. У  Бабиному Яру, починаючи з вересня 1941 року знищували жителів міста й військовополонених. Спочатку це були жінки, діти, літні люди, меншою мірою чоловіки. Їх розстрілювали суто за етнічною ознакою, лише тому, що вони євреї і відповідно до расової теорії Гітлера, підлягали тотальному винищенню.

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли, більше 30 тисячі євреїв. Окупантами був розроблений маршрут, визначено місце збору осіб єврейської національності. У друкарні 6-ї німецької армії було надруковано і розклеєно по всьому місту понад 2 тисячі оголошень російською, українською і німецькою мовами з наказом про збір всього єврейського населення 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської. Для проведення операції виділили й виконавців розстрілів, забезпечених зброєю та боєприпасами. Надійно оточили великий район, що прилягав до Бабиного Яру, аби в місті не довідалися про страти. Були вжиті необхідні заходи для забезпечення транспортом і достатньою кількістю людей, які б зібрали, пересортували й вивезли цінності, гроші, речі, продукти. Підібрано місця їх збереження і забезпечено охорону. Містом поширили дезінформацію – поповзли чутки про переселення євреїв. Був вигаданий і привід: це вибухи й пожежі в центрі міста, від яких постраждало три кілометри найкрасивіших вулиць (940 будинків), зокрема й увесь Хрещатик. 

Вранці 29 вересня тисячі євреїв (переважно жінки, діти і люди похилого віку, оскільки чоловіки воювали) прийшли до зазначеного в наказі місця. 

Було встановлено пропускний пункт, за який проходило не більше 30-40 осіб. Їх зганяли на край яру, а кулеметник, який знаходився на протилежному боці, розстрілював відразу всіх. Щоб заглушити крики, голосно працювала музика, а над яром кружляв літак. Як тільки яма заповнювалася трупами в 2-3 шари, їх пересипали землею і все починалося знову. До настання темряви німці встигли розстріляти лише дві третини з тих, хто прийшов. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі, а розстріляли наступного дня.

З кінця вересня до початку жовтня 1941 року було розстріляно понад 30 тисяч євреїв – жителів столиці. Карателі розстрілювали не лише киян, а також десятки тисяч євреїв-біженців із західних областей України, з Польщі та Німеччини, які опинилися на початку війни у Києві. Пізніше сюди привозили на розстріл радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. 

Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки – з 29 вересня 1941 року до 29 вересня 1943 року. 

До цих пір історики не прийшли до єдиної точки зору з приводу точної кількості загиблих у Бабиному Яру. У різних джерелах вказуються різні відомості, від 33 до 100 тисяч. 

29 вересня 1991 року на території пам’ятного місця споруджено пам’ятник загиблим у Бабиному Яру в 1941-1943 роках. 

1 березня 2007 року відповідно до наказу Кабінету Міністрів України Бабиному Яру було присвоєно статус Державного історико-меморіального заповідника. Сам заповідник було підпорядковано Міністерству культури і туризму. З 2008 року ведеться реконструкція зеленої зони Бабиного Яру: висаджено нові дерева та кущі, закладено квіткові клумби, встановлено металеві огорожі, розбито доріжки. 

2011-й рік – рік 70-их роковин трагедії Бабиного Яру. Ці трагічні події Україна відзначає як загальнонаціональними, так і міськими жалобними заходами, а саме, проведенням у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури – тематичних уроків, лекцій, бесід, виставок, експозицій, інших заходів, присвячених тим трагічним подіям. 

Серед київської програми – вшанування праведників Бабиного Яру (так називають тих, хто рятував євреїввід знищення нацистами) та поминальні заходи на території Державного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.Бабин Яр був і залишається трагедією світового масштабу, спільною пам’яттю і спільним болем людства і кожної окремої людини.

*** 

Офіційні документи 

Кабінет Міністрів України. Про підготовку та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру : Постанова від 23 червня 2010 року № 491 // Уряд. кур’єр. – 2010. – 2 черв. (№ 119) Україна. Президент (2009 -; В. А. Ющенко) Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами трагедії Бабиного Яру: Указ… 5 жовтня 2009 року № 800 // Уряд. кур’єр. – 2009. – 8 жовт. (№ 185) 

*** 

Окремі видання та публікації з періодичних видань 

Богун В. Бабий Яр : конвейер смерти / Владимир Богун // Рабочая газета. – 2010. – 30 сент. (№ 174).- С. 3. 

Бузукашвили М. Евгений Евтушенко о Бабьем Яре / Михаил Бузукашвили // Чайка. – 2011. – 16 янв. (№ 2).- С. 5. 

Відлуння Бабиного Яру : поетична антологія. – К. : Юг, 2006. -168 с.

Великая Н. Автор “Бабьего Яра” – навсегда на Подоле : 13-летний мальчишка, читающий фашистский приказ – такой памятник появился вчера на пересечении улиц Фрунзе и Петропавловской / Наталья Великая, Елена Маковец // Газета по-киевски. – 2009. – 30 сентября (№ 182). – С. 4.

Гинда В. Роман “от кутюр” : книга о трагедии Бабьего Яра сделала из советского писателя и коммуниста Анатолия Кузнецова эмигранта и диссидента : [про презентацію повного варіанту роману А. Кузнєцова «Бабий Яр»] / В. Гинда // Корреспондент. – 2008. – 4 окт. (№ 38). – С. 78-80. 

Голубева Л. «Это – Бабий Яр судеб…» / Любовь Голубева // Коммунист. – 2010. – 1 окт. (№ 78).- С.3. 

Голуб Я. Дівчинка і війна : повість / Ярина Голуб ; [пер. з рос. Ірини Марченко]// Київ. – 2010. – № 9-10. – С. 28-61. 

Дети Бабьего Яра / сост. Илья Левитас. – К.: Б.и., 2008. – 68 с. 

Дроб’язко Лев Євгенович. Бабин Яр. Що? Де? Коли? / Л. Є. Дроб’язко . –  К. : Кий, 2009. – 55 с. 

Дроб’язко Л. Кому це могло прийти в голову? / Лев Дроб’язко // Еженедельник 2000. – 2007. – 11 окт. (№ 41).- С. 8. 

Друга світова війна і доля народів України : матеріали 2-ої Всеукраїнської наукової конференції м. Київ, 30-31 жовтня 2006 р. – К. : Зовнішторгвидав, 2007. – 414 с. 

Евстафьева Т. Киевский кошмар : В Бабьем Яру расстреливали, трупы сжигали, а пепел просеивали :[історія виникнення та трагічні події Бабиного Яру] / Т. Евстафьева // Киев. телеграфъ. - 2006. – 29 сент. – 5 окт. (№ 38-39). – С. 1, 17.

Евстафьева Т. Трагедия Бабьего Яра : Бабин Яр. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи. Попіл був частиною розвіяний, частиною рознесений по довколишній території, а частина разом з роздрібнюваними кістками лежать глибоко-глибоко, так що від загиблих не залишилося нічого // Газета 2000. – 2007. – 28 сент. – 4 окт. (№39). – С.1, 5. 

Забаштанский Д. Помни Бабий Яр / Дмитрий Забаштанский // Газета по-киевски. – 2009. – 29 сентября (№ 181). – С. 16.

Кантор В. Бабий Яр дал толчок шести тысячам «бабьих яров» : В Киеве прошел 

Всемирный форум памяти Холокоста / Вячеслав Кантор // Независимая газета. – 2006. – 29 сент. – С. 5. 

Каплан Ю. Чувства наголо : Юрий Каплан – украинский русскоязычный поэт, издатель, составитель поэтических антологий, старожил Киева и почетный обладатель поэтического звания “Председатель Земного Шара” представляет третье издание своей поэтической антологии “Эхо Бабьего Яра” / Ю. Каплан // 2000. – 2006. – 22-28 сент. (№ 38). – С. 2-3. 

Ковтуненко А. Бабий Яр. Место, где плачут сердца / Алексей Ковтуненко, Анна Рахманина // Столичные новости. – 2006. – 3-9 окт. (№ 38) .- С. 8. 

Константинова К. Бабин Яр : «курсив мій». Уперше вийшов україномовний варіант неоднозначної книги Анатолія Кузнецова про Голокост у Києві : [у видавництві«Самміт-книга» вийшла повна версія роману-документа Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр»] // Дзеркало тижня. – 2008. – 27 верес. – 3 жовт. (№ 36).

Кузнєцов А. Бабин Яр : [роман-документ] / Анатолій Кузнєцов ; [пер. з рос. С. Батурин]. – Київ : Самміт-книга, 2009. – 351 с. 

Кузнєцов А. Бабин Яр : фрагмент / Анатолій Кузнєцов // Сучасність. – 2008. – № 3-4. – С. 140-151. 

Кульова В. Народжена в сорочці : Рудокоса Надя не лише чудом вибралася з Бабиного Яру, а й без документів з малим сином Сашком на руках перейшла лінію фронту, щоб потрапити до своїх // Хрещатик. – 2006. – 27 верес. (№ 141). – С. 7. 

Лапікура В. Бабин Яр : трагедія як товар для гешефту / Валерій Лапікура, Наталя Лапікура // Персонал Плюс. – 2006.-28 вересн.(№ 38) 

Лебединская Галина. “Помнить не хотят…” : в Японии есть музей памяти Бабьего Яра, а в Киеве, где эта трагедия произошла, его до сих пор нет / Галина Лебединская // Веч. вести. – 2010. – 29 сент. (№ 175). – С. 7. 

Левітас І. М. Праведники Бабиного Яру / Ілля Левітас ; [пер. з рос. С. Герус]. – Київ : Етнос, 2008. – 368 с. 

Левченко Євген. Столиця готується до роковин Бабиного Яру : у 70-ту річницю найстрашнішої трагедії Другої cвітової війни Київ вшанує тих, кому пощастило вижити, та проведе жалобні заходи : [про підготовку столиці до вшанування пам’яті жертв трагедії у Бабиному Яру] / Євген Левченко // Хрещатик. – 2011. – 10 лют. (№ 21). – С. 2. 

Левченко Є. Україна та Ізраїль вшанують загиблих у Бабиному Яру : Столиця продовжує готуватися до 70-х роковин трагедії в урочищі / Євген Левченко // Хрещатик. – 2011. – 13 трав. (№ 68)

Ленчовська А. Назустріч Бабиному Яру : Вивчення причин і наслідків історичної трагедії може запобігти злочинам проти людства сьогодні : [розмова з координатором в Україні Інституту візуальної історії та освіти Університету Південної Каліфорнії психологом Анною Ленчовською про історичні події в Бабиному Яру] / Провела Я. Музиченко // Україна молода. – 2008. – 30 верес. (№ 162). – С.12 

Лисниченко И. Дочь архитектора Анатолия Игнащенко Оксана: “В годы войны папа уже был кормильцем семьи: 12-летний, он красками рисовал на простыне копию “Трех баготырей” Васнецова, а затем менял ее на продукты” : недавно ушел из жизни автор известного всему миру монумента “Бабий Яр” в Киеве : [интервью] / Ирина Лисниченко // Факты. – 2011. – 27 апр. (№ 76). – С. 6. 

Мазуров В. Біля могил запалили тризуб : [київські націоналісти вшанували загиблих в Бабиному Яру українців] / В. Мазуров // Хрещатик. – 2007. – 27 лют. (№ 29). – С. 3. 

Малаков Д. Бабий Яр на фотоснимках / Дмитрий Малаков // Зеркало недели. – 2006. – 23-29 сент. – С. 1, 5. 

Миронов С. Трагедия Бабьего Яра : Память о прошлом и уроки на будущее / С. Миронов // Киев. телеграфъ. – 2006. – 29 сент. – 5 окт. (№ 38-39). – С.11. 

Нахманович В. Р. Буковинський курінь і масові розстріли євреїв Києва восени 1941 р. / В. Р. Нахманович // Український історичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 76-97. 

Новиков Д. Украина вспоминает Бабий Яр / Д. Новиков // ТВ Всесвіт. – 2010. – 7 окт. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://vsesvit-news.info/news/5202.html 

Осипчук И. Первый вариант книги о массовых рассрелах в Бабьем Яру АнатолийКузнецов написал в 14 лет : вчера в Киеве открылся памятник, созданный по мотивам документального романа Кузнецова : [навпроти Куренівського парку, на пересіченні вулиць Фрунзе і Петропавлівської, в річницю початку масових страт в окупованому Києві, відбулося відкриття пам'ятника жертвам Бабиного Яру] / И. Осипчук // Факты и комментарии. – 2009. – 30 сент. – С. 6. 

Осипчук И. “Фотоплёнки, на которых была снята рукопись романа “Бабий Яр”, мой отец тайно вывез в Лондон, куда его направили работать над книгой к … 100-летию Ленина” : сын запрещенного в советские годы писателя Анатолия Кузнецова Алексей приехал в Киев на открытие памятника жертвам Бабьего Яра / И. Осипчук // Факты и комментарии. – 2009. – 7 окт. – С.12. 

Правда про Бабин Яр : документальне дослідження / [Тетяна Тур] ; Міжрегіональна академія управління персоналом. – Київ : МАУП, 2006. – 24 с. 

Світ пам’ятає Бабин Яр: [65-річчя Трагедії Бабиного Яру] // Молодь України. – 2006. – 28 верес. – 4 жовт. (№ 38). – С. 1. 

Сикорский Г. Споры на костях : Если по совести, то в Бабьем Яру должно найтись место для увековечения всех убиенных : [про створення меморіального парку тих, кого об'єднала смерть, незалежно від національності і політичних поглядів ] / Г. Сикорский // Киев. ведомости. – 2007. – 7 апр. (№ 74-75). – С. 6. 

Скоропадский А. В Киеве открылся памятник жертвам Бабьего Яра : [церемонія відкриття пам'ятника жертвам Бабиного Яру на вулиці Петропавловськой в Києві] / Артем Скоропадский // Коммерсантъ. – 2009. – 30 сент. (№ 165). – С. 3. 

Толокин В. Не допустить повторения Бабьего Яра! : [біля пам'ятника жертвам Бабиного Яру відбувся багатотисячний мітинг-реквієм] / В. Толокин // Рабочая газета. – 2009. – 29 сент. (№ 172). – С. 1. 

Фонд “Память Бабьего Яра” : [альбом] / авт.-сост. И. Левитас. - Киев : Еврейский совет Украины, 2008. – 168 с. 

Френкель М. Чудом спасенная, или бабье лето в Бабьем Яру / Михаил Френкель // Столичные новости. – 2006. – 26 сент.-2 окт. (№ 37).- С. 3. 

Хорошунова И. Дневник трагедии Киева : “В Бабьем Яру зарыли вместе с мертвыми десятки тысяч полуживых и живых людей…” / И. Хорошунова // Киев. телеграфъ. – 2005. – 29 апр.- 5 май (№ 17). – С. 12-13. 

Чорноморець М. Український вимір Бабиного Яру : [про нацистські злочини під час окупації Києва] / М. Чорноморець // Укр. слово. – 2010. – 3-9 лют. (№ 5). – С. 5. 

Шаповал Ю. “Бабин Яр” : доля тексту для автора : про українське видання книги Анатолія Кузнєцова “Бабин Яр” / Юрій Шаповал // ЛітАкцент : альманах : сучасна література в колі твого читання ; вип. 1 (3). – К. : Темпора, 2009. – С. 123-129.

Шарий А. Добить Бабий Яр / Анатолий Шарий // Русская реклама. – 2009. – 19 окт. 

Шехтман С. Бабий Яр – боль и бессмертие : [жертвам Бабиного Яру відбувся траурний мітинг] / Семен Шехтман // Киевский Вестник. – 2008. – 21 октября (№ 103). – С. 4. 

Шуневич В. “Оказавшись в колонне людей, 29 сентября 1941 года идущих к Бабьему Яру, я, четырехлетний малыш, принял шествие за праздничную демонстрацию и удивился, что ни у кого нет ни флажков, ни шариков…” / Владимир Шуневич // Факты. – 2006. – 9 сент. ( № 165 ). – С. 13.

Яковенко С. Вшанували Праведників: [зустріч Київського міського голови Леоніда Черновецького (у переддень 65-ої річниці трагедії Бабиного Яру) з людьми, які рятували євреїв та військовополонених від загибелі у роки Другої світової війни] / С. Яковенко // Вечір. Київ. – 2006. – 27 верес. (№ 178). – С. 2.

Інтернет – ресурси 

http://lib.rada.gov.ua Сайт бібліотеки ВерховноїРади України 

http://nplu.kiev.ua Сайт НаціональноїПарламентськоїбібліотеки України 

http://lucl.lucl.kiev.ua Сайт Публічної бібліотекиімені Лесі Українки 

http://www.dt.ua On-line версія тижневика«Дзеркало Тижня» 

 

Упорядкування та                                           комп’ютерний набір:

С. О. Юхимчук, бібліограф  ЦМБ 

Комп ’ютерний дизайн: 

О. А. Кобрина, пров. бібліотекар ЦМБ 

Відповідальна за випуск: 

Л.В. Онищук директор МЦБС

Здорова молодь сьогодні – здорова нація завжди

В сучасних умовах розвитку освіти великого значення набуває процесс формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя. Проблема здоров’я молоді є особливо актуальною внаслідок посилення впливу соціально-економічних та соціально-культурних чинників. 

Важливою складовою ефективної системи освіти є забезпечення здоров’я дітей та їх здатності навчатися. Гуманізація освіти, орієнтація на особистість дитини потребує турботи про її здоров’я. При цьому посилюються вимоги до стану здоров’я дітей в умовах інтенсифікації освітніх програм, диференціації навчання, введення нових педагогічних технологій. Актуальність проблеми індивідуального і суспільного здоров’я молоді набула державного значення, бо саме молодь, як перспективна частина суспільства, розбудовуватиме майбутнє. Проблема впровадження здорового способу життя в молодіжне середовище переходить до категорії таких, що визначають рівень національної безпеки держави. 

Долучаючись до вирішення цих проблем, бібліотека пропонує рекомендаційний бібліографічний список «Здорова молодь сьогодні – здорова нація завжди», адресований найширшому колу користувачів: молоді, педагогічним та соціальним працівникам, психологам. 

У рекомендаційний список літератури ввійшли книги та статті з періодичних видань, що закликають до здорового способу життя і допомагають зрозуміти наскільки важливо дбати про своє здоров’я. Також подано перелік сценаріїв просвітницьких заходів. 

Кожна людина неповторна й унікальна. Тому тільки від вас самих залежить, яким буде ваше життя. Бережіть здоров’я, зміцнюйте і примножуйте його. Обравши для себе здоровий спосіб життя, ви створите надійне підґрунтя для успішного майбутнього. 

Дуже важливо берегти свій організм змалечку.  Пам’ятай: дитинство – це не очікування дорослого життя, це вже і є справжнє повноцінне життя. Використай його розумно, не чекай, коли вдорослому житті на тебе чудом зваляться краса, грація, сила,витривалість. Все це ти повинен створювати власними руками,щоденно. Тобі знадобляться терпіння, дисциплінованість, уміннядосягати поставленої мети. Тому турбота про власний організм принесетобі подвійну користь. Розпочни, не відкладаючи, вже сьогодні!Про те, як зміцнити свій організм, ти зможеш прочитати врекомендованій літературі. 

Енциклопедії: 

Червяк П.І Медична енциклопедія / П. Черняк; Видання третє, доповнене. – Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. – 1504 с.      Енциклопедія містить біля 36 000 статей з усіх галузей теоретичної і практичної медицини, а також споріднених із медициною знань.  Тут ти знайдеш значення всіх хвороб, медикаментів, медичних термінів. Також в енциклопедії є розділ «Персоналії в медицині України».    Книга рекомендована для лікарів, викладачів і студентів медичних навчальних закладів та всіх, хто цікавиться медициною.

Книги: 

Бути європейцем – молодим і здоровим / Гол. Ред. О. Погорелов. – К.: ТОВ «Версо – 04»,2010. – 16 с. 

  • Кожен п’ятий – Смерть через необачність 
  • Курці помирають рано. А ти?
  • Пляшка ром – коли – це добова доза спирту.
  • Правильне харчування – це і здоров’я, і насолода. 
  • Фізкультура допомагає бути успішним 
  • Статеві стосунки – зона підвищеного ризику. 

Все, сказане вище, мало на меті лише одне – привернути твою увагу до 6 найбільших ризиків, яким молоді люди піддають себе, і які збільшують ризики дочасної смерті.  

Заєць В. Азбука СНІДу / В. Заєць . – Київ: Видавництво «Молодь», 1998. – 95с.  «Чума ХХ століття» – так називають СНІД – страшну хворобу, ліки від якої не знайдено й сьогодні. 

Що треба знати кожному про неї? Як уберегтися? Що робити, коли найстрашніше сталося? Не панікувати. На допомогу прийде ця книжка, яка розповість про вірус, особливості його впливу на клітини імунної системи, шляхи розповсюдження та засоби боротьби із загрозливою хворобою.    Розраховано на широке коло читачів. 

Довідник сімейного лікаря з питань психоматики / Н. О. Марута, В. і. Коростій, Г. М. Кожина; за ред. І. С. Вітенка. – К.: Здоров’я, 2012. – 384 с.   Психосоматика – це самостійна галузь на сучасному етапі розвитку медичної психології. 

У довіднику в зручній для повсякденного користування формі викладено основні питання психосоматичної медицини, основні симптоми, синдроми та захворювання, пов’язані з порушенням психічного здоров’я, які зустрічаються впрактиці лікарів загальної практики – сімейної медицини. Наведені принципи діагностики, лікування та профілактики. Описані медико – психологічні аспекти допомоги хворим із психосоматичними розладами.    Довідник є корисним для лікарів та медичних працівників усіх спеціальностей, психологів, широкого кола читачів. 

Как быть здоровым (из зарубежного опыта обучения принцыпам здорового образа жизни) / пер. с англ. Е. А. Кретова. – М. : Медицина, 1990. –240. с. : ил. 

Подбай про своє здоров’я сам – ось ідея цієї книги. Щоб бути здоровими, потрібні здорові життєві навички, здорові звички – наприклад, уміти відрізняти корисну їжу від некорисної та надавати перевагу руховій активності замість пасивному відпочинку. Це необхідні умови, без яких неможливо зберегти здоров’я. Якщо не мати звички фізично тренуватися, якщо їсти все підряд, палити, мати зайві кілограми – все це разом або окремо також шкідливе для здоров’я, як і нехтування особистою гігієною. В даний збірник ввійшли матеріали, які були розроблені американськими спеціалістами з профілактичної медицини Станфордського університету (США), а саме програма з навчання здорового способу життя, що включає біг, ходьбу, харчування, заняття фізкультурою. Збірник містить вправи та завдання для самостійної роботи з конкретних питань, наприклад: як слідкувати за вагою тіла, як привчити себе регулярно бігати, як кинути палити? 

В кінці книги є конкурсне завдання для дітей «За здоров’ям –наввипередки», яке легко зможеш виконати вдома, залучаючи до нього членів сім’ї. Так ти прилучиш і їх до здорового способу життя. Адже разом триматися здорового способу життя набагато цікавіше та ефективніше. 

Коцур Н. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник / Н. Коцур. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 576 с. 

У навчальному посібнику розглядаються питання охорони материнства й дитинства  в Україні, проблеми здоров’я, фізичного та нервово – психічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку, гігієни окремих органів і систем, профілактики захворювань і першої допомоги при нещасних випадках, гігієнічні основи організації життя дітей, особливості їх виховання і навчання і навчання в дошкільних закладах. Рекомендовано для студентів вузів, педагогів, психологів, батьків. 

Лаптев А. П. Закаливайтесь на здоровье / А. П.Лаптев ; оформ. худож. Л. Е. Рачинского. – М. :Медицина, 1991. – 160 с. : ил. 

Якою  бездоганною не була б медицина, вона не може вилікувати кожного від всіх хвороб. Людина є творцем свого здоров’я! Не потрібно марити чудодійними еліксирами, краще з раннього віку вести активний та здоровий спосіб життя, займатися спортом і фізкультурою, загартовуватися, дотримуватися правил особистої та загальної гігієни – тобто, добиватися розумними шляхами гармонії здоров’я. 

Найпотужніший оздоровчий спосіб – загартовування. З його допомогою можливо уникнути багатьох хвороб, продовжити життя. Загартовування допомагає загально укріпити організм, підвищує тонус центральної нервової системи, покращує кровообіг, нормалізує обмін речовин. Проте, щоб швидше і надійніше загартуватися, потрібно ознайомитися з механізмом терморегуляції, гігієнічними правилами використання природничих факторів – повітря, води, сонця. Про них йдеться на початку книжки. Автор подає основні заповіді загартування,а потім докладно розповідає про повітряні процедури, з яких і потрібно починати загартування, цілющі сонячні ванни, секрети водяних процедур і, насамкінець, про сильнодіючі форми загартування (баня і купання в крижаній воді). 

Мельник Л. ВІЛ / СНІД сьогодні. Варто знати більше / Л. Мельник . – Київ: 2005.- 40с. 

З книги ми можемо дізнатися про таке: 

Що ми знаємо про ВІЛ / СНІД? 

Як розпізнати ВІЛ? 

Чи можна позбавитися СНІДу? 

Як люди можуть бути інфікованими ВІЛ? 

Що таке дискримінація та стигматизація віл – інфікованих і хворих на СНІД? 

Та багато іншого пізнавального з невигаданих історій. 

Про що мовчить реклама? Або Алкогольно – тютюновий зашморг / Укладач О. А. Почекета, С. В. Одарченко. – Рівне, 2009. – 69 с. 

В епоху катастрофічного зростання рівня споживання алкоголю та тютюну в нашій країні читачу пропонується переосмислити існуюче в суспільстві ставлення до цих легальних наркотиків. 

У книзі викривається прихований бік закликів до «культурного» та «помірного» споживання спиртного, йдеться про вплив на людину малих доз алкоголю, висвітлюється вплив звички до цих малих доз на наше суспільство. 

Дати читачеві вибір між так званим «традиційним» уживанням спиртного та абсолютною свідомою тверезістю – ось основна мета пропонованого видання. 

Справочник по детской лечебной физкультуре / Под ред. М. И. Фонарёва. – Л.: Медицина, 1983. – 360 с., ил. 

У довіднику в короткій формі викладено сучасні питання теорії та практики лікувальної фізкультури в педіатрії. Також розглянуто загальні основи використання лікувальної фізкультури: засоби, організація роботи, механізм дій. В спеціальних розділах наведено приклади примінення лікувальної фізкультури при захворюваннях внутрішніх органів у дітей, хворобах та ураженнях нервової системи, в дитячих хірургічних та ортопедичних медичних закладах. Все розміщено по розділах та за алфавітом. 

Фещенко Ю. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу / Ю. Фещенко, В. Мельник. – К. : Здоров’я, 2002. – 904с. 

У посібнику туберкульоз розглядають як глобальну і національну проблему сьогодення. Автори висвітлюють історичні передумови та основні етапи боротьби з туберкульозом, аналізуючи епідеміологічну ситуацію з туберкульозом в світі та в Україні. 

Автори на власному матеріалі проаналізували причини неефективності хіміотерапії та хірургічного лікування хворих на туберкульоз легенів, а також основні чинники ре активації цієї недуги.

Хочу  быть здоровым: Справ. изд./ П. Г. Отрощенко, В. О. Мовчанюк, И. И. Никберг и др. – К. : Лыбидь, 1991. – 336 с. 

Хочете бути здоровим? Упевненні, що відповідь на це питання буде позитивна. Наша книга зацікавить Вас, так як в ній зібрані поради ведучих спеціалістів по профілактичній медицині. Виконуючи їх рекомендації, можливо зберегти здоров’я, красоту та молодість, позбавитись згубних звичок. Скористайтесь ними і Ви краще почуватиметесь та будете  мати бездоганний вигляд. Переконаєтесь, що важливо підтримувати фізичну форму, закалятись, правильно харчуватись, доглядати за зовнішністю.    Рекомендовано для тих, хто в молодшому віці хоче зберегти  своє здоров’я. 

Юнак Ю. Осторожно наркомания! / Ю. Юнак. – К.: «Здоровья», 1988. – 64с. – (За здоровый образ жизни). 

В книзі розглянуто соціальну та соціально – психологічну проблему наркоманії. Подано основну інформацію про наркотичні препарати, механізм розвитку звикання до них. Характеристика соціального та психологічного розпаду особистості. Велика увага приділена питанням профілактики наркоманії. 

Статті: 

Зворигіна Н. Паталогію кісток у дитячому віці можна побороти / Н. Зворигіна // Урядовий кур’єр. – 2014. – 18 лютого. – с.12 

Завдяки технічному прогресу в ортопедичній галузі відбуваються значні якісні зміни в ідеології й технології лікування укорочень і деформацій кінцівок, захворювань і ушкоджень хребта в дорослих і дітей. Для кожного хворого розробляються індивідуальні конструкції. 

Капуста Т. Медогляди вказують на слабкі місця / Т. Капуста // Урядовий кур’єр. – 2014. – 22 січня. – с.4 

Саме під час таких консультацій медики аналізують стан здоров’я дитини й рекомендують те, що потрібно зробити передовсім задля усунення змін у здоров’ї, та які додаткові дослідження потрібно зробити.

Косарева М. Гіркі плоди «солодкого життя» / М. Косарева // Пенсійний кур’єр. – 2014. – №8. – с.12 

Діабет стоїть на третьому місці за смертністю після серцевих хвороб і раку. В статті розповідається, як можливо уникнути захворювання та симптоми виникнення діабету. Та як контролювати хворобу, що вже є. 

Синельникова М. Юрій Мовчан: «Діагностика стає кращою, а рак – хитрішим» / М. Синельникова // Новоград – Волинські новини. – 2014. – 31 січня. – с.9 

Боротьба з цією хворобою триває без упину. На жаль, часто рахунок лишається не на користь борців. Усі намагання говорити про рак у трохи світліших тонах виявляються марними. 

Сценарії масових заходів: 

Березіня  О.О. СНІД: знати, щоб жити: виховний захід/ О.Березіна //Позакласний час. – 2009. – №21-22. – с.71-73 

Довгуша Г. В. Скарбничка здоров’я : сценарій / Г. В. Довгуша //Позаклас. час. – 2010. – № 5. – с. 5-9. 

Зінорук Т. В. Шкідливі звички – шлях у безодню : [усний журнал]/ Т. В. Зінорук // Шк. б-ка. – 2008. – № 10. – с. 106-107. 

Зубаніч М.Ф. СНІД! Не  залишимось байдужими!: сценарій виховного заходу/ М. Зубаніч  // Позакласний час. – 2008. – №11.– с.47-53 

Петрова С. В. Молодь обирає здоров’я : [сценарій свята] / С. В.Петрова // Шк. б-ка. – 2008. – № 10. – с. 126-127.

Репенко В. І. У здоровому тілі – здоровий дух : [сцен. спорт.свята] / В. І. Репенко // Позаклас. час. – 2009. – № 13-14. – с. 90-91. 

Рожкова Г.І. Наркотичні речовини та шлях профілактики наркоманії: тренінги/ Г. Рожкова // Позакласний час. – 2010. – №11.– с.48-52

Сорока О. В. Здоров’я – головний життєвий скарб : усний журнал/ О. В. Сорока // Шк. бібліотека. – 2012. – № 4. – с. 16-19.   

Татаріна Н.Г. Суд над сигаретой: сценарий воспитательного мероприятия / Н. Татаріна //Позакласний час. –  2010. – №11. – с.53-55 

Щербак Л.С. З горілкою дружити – життя своє  занапастити: сценарій виховного заходу / Л. Щербак  //Позакласний час. –2010. – №11.– с.44-47 

Комп’ютерний набір:

С. О. Юхимчук, бібліограф  ЦМБ

Комп ’ютерний дизайн: 

О. А. Кобрина, пров. бібліотекар ЦМБ

Відповідальна за випуск: 

Л.В. Онищук директор МЦБС